В окупованому Донецьку люблять робити фото з українською символікою...
Жителі окупованого Донецька прасують українські прапори і на зло сепаратистам вмикають голосно українські пісні…
Заступник міністра у справах окупованих територій Георгій Тука заявив про те, що в Україні розробляється стратегія по поверненню легітимної української влади в Донбас, припинення вогню і демілітаризації регіону.
“Мова не йде про повернення Донбасу військовим шляхом. Я б назвав це військово-політичним шляхом. Перше – це припинення вогню за будь-яких обставин… Після цього… спочатку пом’якшення, а потім, сподіваюся, і повне скасування будь-яких обмежень щодо пересування товарів”, – розповів Тука.
Потім, за словами заступника міністра, можна буде говорити про повернення легітимної української влади – в Донбас повинні повернутися армійські підрозділи, Нацгвардія, поліція, а також Пенсійний фонд, інші соціальні служби, банки, державні органи влади тощо.
“Референдум був клоунадою, це визнають навіть прихильники “ДНР”
На самих окупованих територіях розмови про те, що дуже скоро “сюди повернеться Україна”, ведуться давно. Останнім часом це стали визнавати навіть адепти “ДНР”. Вони з прикрістю повідомляють в соцмережах про те, що, наприклад, у Дебальцевому вже “готуються щосили до повернення України”, і навіть в Горлівці є “налаштовані на Україну громадяни”.
У Донецьку ж мирні жителі наполегливо вставляють в розмову фразу “коли сюди повернеться Україна”, ігноруючи слово “якщо”. “Коли в Донецьк повернеться Україна, життя, звичайно, не стане відразу прекрасної і яскравою. З’являться нові складності і проблеми. Але ми будемо знати, що перебуваємо в своїй країні, звідки наш регіон вирвали, не запитавши, – каже житель Донецька Дмитро Прошенко. – Знаєте, навіть найпалкіші прихильники “ДНР” знають і говорять про те, що “референдум 11 травня 2014 року” був просто клоунадою для всього світу. Всі знають, де і як друкувалися бюлетені, по скільки разів можна було проголосувати, як їх “вважали”… Так що не було ніякого “народного волевиявлення”, а був паноптикум, у якому брали участь наші не дуже розумні громадяни і різні вояки”.
“Треба дати зрозуміти, що Донбас не територія зрадників”
Донеччани кажуть: в ідеї бойовиків з кожним днем вірять менше і менше їх земляків. На перевірку “будівництво молодої республіки” виявилося жахливим обманом, знищенням людей та будинків, банальним “розпилом” грошей і пуском заводів і шахт на металобрухт. Корупція і кумівство прийняли такий розмах, який Україні і не снився.
“При цьому найактивніші “будівельники” республіки вже купили квартири в Росії, щоб в разі чого смикнути туди. Ой, невже вони не вірять в барвисті перспективи “ДНР”? – Іронічно відзначає донеччанка Юлія Отрошенко. – При цьому вони невтомно розповідають не як тут добре, а як в Україні погано. “Україна загинається, там зупинилися всі підприємства, всіх повбивали” – і ця нісенітниця мчить з телевізорів прямо в мізки одуріли від такого життя людей похилого віку”. Дончанка вважає, що після повернення України до Донецька потрібно буде обов’язково – але головне, м’яко! – дати зрозуміти через телепередачі, що Донбас не відірваний, не стигматизований і не розглядається як територія зрадників.
Городяни розповідають, що за останні два роки стали більше часу приділяти новин. Жителі окупованих територій більш пильно стежать за суспільно-політичним життям країни і чи не дослівно розбирають кожен виступ українських політиків.
“Якщо в минулому році ми уважно стежили за подіями на фронті – як змінювалася лінія дотику, які міста звільняли українські військові, то зараз, коли особливих змін немає – і ми сподіваємося на політиків. В інтернеті стежимо за тим, хто і що говорить про дозвіл конфлікту. І чекаємо, що ось-ось політики домовляться і заявлять, що Донецьк знову переходить під контроль України, а невідомі люди з автоматами можуть йти на всі чотири сторони”, – розповів донеччанин Ілля Пасько.
“Зберігаємо віру в здоровий глузд”
Ті, хто пішов на роботу в різні відомства “ДНР”, в приватній бесіді не приховують, що їх більше влаштує жити в українському Донецьку, ніж мати справу з бойовиками, які захопили владу. Зв’язати себе з самопроголошеними владою такі люди були змушені з різних вагомих причин.
“У мене на неокупованої території немає ні житла, ні близьких друзів, які б допомогли мені там закріпитися, – розповідає донеччанин Владислав Шагін. – Коли в Донецьк прийшла війна, фірма в якій я працював, закрилася. Півроку я зводив кінці з кінцями, від безвиході довелося влаштуватися на роботу в “пенсійний фонд ДНР”. в принципі, я не сумніваюся, що Україна, так чи інакше, поверне контроль над Донецьком – і я розраховую, що до нас, не воювали, а просто працювали, щоб прогодувати себе, людям, які не буде претензій. Адже не можна ж звинуватити в пособництві лікарів, вчителів, продавців, соціальних працівників – тим більше, що серед них чимало проукраїнські налаштованих людей”.
Деякі донеччани бояться, що повернення України принесе їм проблеми в житті і їх оголосять колабораціоністами, пристосуванцями. “Ми зберігаємо віру в здоровий глузд нашого народу, адже ми ніколи від нього не відокремлювалися з власної волі”, – говорить Владислав.
“Пора гладити український прапор!”
Днями в інтернеті з’явилося відео, де місцеві жителі, не боячись репресій з боку бойовиків, не тільки самі слухають українську музику, але і “пропонують” сусідам послухати український репертуар. Місцева мешканка виставила магнітофон із записами українських виконавців на підвіконня і розгорнула у відкрите вікно. “Ось таку музику слухають мої сусіди-сепаратисти – нехай звикають. Донецьк – це Україна”, – коментує за кадром автор відео.
Інші донеччани не менш активно готуються до повернення в Україну. “У мене вдома є великий український прапор. Упевнений, що скоро в Донецьк повернеться українська влада і багато людей вийдуть на проукраїнський мітинг, як це було до початку війни. Я теж хочу туди піти зі своїм прапором – підтримати свою державу, – розповів донеччанин Олександр Филлипов. – у нас з дружиною навіть є своя крилата фраза “Гладить український прапор”, яка народилася абсолютно випадково. якось ми читали новини в інтернеті, і там хтось із політиків переконливо так розповідав про швидке повернення Донбасу до складу України до кінця року. Після прочитання цієї новини я пішов на кухню чай заварити. Дружина мене запитала: “Ти куди?” я жартома відповів, що йду гладити український прапор, мовляв, скоро ж стане в нагоді, на мітингу або параді. Ми посміялися, фраза стала крилатою і тепер після оптимістичних новин Донбасом дружина мені кричить: “Пора гладити прапор!”
Донеччани чекають кожен день якихось змін. Вони готові працювати на відбудові Донбасу і допомагати своїм хто потрапив у біду землякам. “Дуже хочу ввечері заснути, а вранці прокинутися і зрозуміти, що страшний сон закінчився. Що за ніч зникли всі бойовики і їхні поплічники, адмінбудівлі стоять порожні і прапори з “куркою” теж кудись поділися, по телевізору на місцевих каналах суцільне “лебедине озеро”, а на виїзді з Донецька в бік російського кордону коштує низка автомобілів, в яких “адепти ДНР” назавжди покидають український Донецьк, – зізналася донеччанка Олена Криволапова. – Чесно сказати, ми дуже втомилися чекати звільнення, але віримо в нього”.
