16 березня 1897 року у місті Золотоноша (нині – Черкаської області) народився Олексій Балано – український інженер-гідротехнік, військовий, поручник 3-ї гарматної бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.
Закінчивши Петровський кадетський корпус (Полтава, 1908 – 1915), вступив до Михайлівської артилерійської школи. 3 липня 1922 р. в “Описі життя” зазначав: “По підвищенні в старшинську рангу служив у артилерії російської армії, в складі якої брав участь в боях і походах проти Австро-Германії (Австро-Угорщини та Німеччини. – Ред.). Був ранений і контужений. В 1918 р. вступив у військо УНР, в рядах якого боровся проти більшовиків. Під час останнього відступу військ УНР в листопаді 1920 року попав у полон до большевиків, але втік з неволі в Польщу, де і був інтернований польською владою 25 грудня 1920 року”.
Служив сотником у Зaпорозькому гaрмaтному полку. Закінчив межовий відділ Високої технічної школи (Прага, 1925) та гідротехнічний ф-т УГА в Подєбрадах (23.01.1932).
Роман КОВАЛЬ, Віктор МОРЕНЕЦЬ, “Незборима нація”