Вони не лише воїни, а й неймовірні красуні. Дванадцять дівчат, які тривалий час воювали в АТО, знялися у вечірніх сукнях для благодійного календаря на 2017 рік. Серед них і черкащанка Ірина Гаркавенко, яка більше відома за своїм позивним – Марго. Торік вона не просто була в зоні бойових дій, а самостійно керувала кількома десятками чоловіків – була старшиною штурмової роти п’ятого окремого добровольчого батальйону Правого сектору. Ініціатором проекту став волонтерський рух «Фото проекти». Самі зйомки проходили у Межигір’ї.
Розкішні сукні, зачіски та макіяж, а в руках зброя – такими дівчата постали на фото.
– Суть проекту не в тому, щоб показати модельну зовнішність дівчат, а в тому, щоб показати, що нині поєднується краса та війна, – розповідає Марго. – Коли жінка бере до рук зброю, то в неї навіть погляд змінюється. Це по мені навіть фотограф запримітив. Під час фотосесії, коли зброя стояла поруч, я посміхалася, а як тільки взяла її до рук, погляд, чомусь, відразу став іншим. І це добре видно по фото.
Та в цьому, каже Марго, нічого дивного. Адже на війні саме від зброї залежить, чи лишишся ти живим. Про це черкащанка знає не з чужих слів чи екрану телевізора, а з власного досвіду, адже довгий час сама воювала в АТО у лавах Правого Сектору. Тож з більшістю дівчат, яких фотографували, вона знайомилася на війні.
– Відверто кажучи, я б не радила нашим ворогам надто близько підходити до таких жінок, – говорить черкащанка. – Але коли одягли сукні, то, звісно, відчули себе леді та принцесами.
Знімки з Марго робили у кабінеті Януковича зі снайперською рушницею та в розкішному синьому вбранні.
– Я переміряла не одну сукню. А синю побачила у шафі, але мені було соромно самій казати, що хочу приміряти саме її. Та в результаті саме ця, синя, сукня найкраще мені пасувала, – переповідає процес зйомки черкаська жінка-воїн. – Тож, ймовірно, на календарі буду зимовим місяцем.
Марго додає, що такі проекти нині вкрай потрібні, особливо жінкам, які воюють поруч з чоловіками:
– Насправді, жінок на війні дуже багато. Це і медсестри, і снайпери. Чимало з них – справжні героїні, але про це мало хто знає.
Про себе дівчина розповідає, що вже звикла жити на мирній території, але війна не полишає її і тут, бо черкащанка постійно спілкується із побратимами. До того ж збирається потрапити до Нацгвардії, для цього вона вже написала заяву та проходить відповідні тести.
– Моя душа таки рветься до військової справи, – зізнається черкащанка.
www.provce.ck.ua