В Івано-Франківську відкрили та освятили пам’ятну дошку Володимиру Чав’яку-“Чорноті” на однойменній вулиці.
Іванофранківці, представники Цивільного Корпусу “Азов”, представники Конгресу українських націоналістів та духовенства прийшли, щоб згадати про Курінного Чорноту та віддати йому шану, пише ГК.
Так, міський голова Руслан Марцінків зазначив, що в місті й надалі будуть вшановувати героїчні постаті.
Курінний Володимир Чав’як – борець за незалежність держави. За виявлені у боях мужність та героїзм, вміле керівництво бойовими відділами Володимир Чав’як одержав Бронзовий Хрест Бойової Заслуги від Крайового Командира УПА-Захід та Срібний Хрест Бойової Заслуги ІІ-го класу від Головного Командира УПА.
Він був одним з перших добровольців УПА в Галичині, а на вишкіл вирушив рядовим стрільцем уже 28 липня 1943 року. Псевдо мав на честь козацького полковника Івана Чорноти – сподвижника Богдана Хмельницького.
Став командиром рою (від серпня 1943), командиром чоти у сотні «Змії», під командою легендарного «Різуна» (від квітня 1944) та командиром кур’єрської групи, яка йшла на Захід (від серпня 1947). У Чехії в листопаді 1947 року він був тяжко поранений і в непритомному стані потрапив в руки ворога. Його перевезли до СРСР та засудили до 25 років ув’язнення.
В 1990 році, за рік до того, як відійшов у засвіти, Володимир Чав’як-”Чорнота” написав коротку автобіографію-спогад про свою участь в УПА, про переживання в слідчих тюрмах у Відні, Станіславові і Києві (тут був в одній камері з Митрополитом В. Стернюком), ув’язнення на Воркуті та про переслідування КГБ після формального звільнення. Цю книгу закінчив такими словами:
«Отаке моє життя. Вимріяв собі з дитинства інше. Не так сталося, як гадалося. Але не стогну від ран, не нарікаю на долю, бо всміхається до нас Вільна Україна. Комусь треба було платити за волю. Дав Бог – заплатив і я. Слава Йому. Слава Україні! Героям Слава!»
