Законодавці США можуть вжити таких заходів, котрі реально зможуть вплинути на амбіції Путіна.
Про це пише добре поінформований The Wall Street Journal.
“Затвердивши нові санкції проти Росії, американські законодавці можуть надіслати потужний сигнал Москві, що продовження нею агресії проти України та зростаюча участь у геноцидній війні в Сирії змусять (агреcора – ред.) платити високу ціну”, – наголошується в статті.
Видання пише, що введені урядом США санкції проти Росії після окупації нею Криму були явно не ефективними, щоб завадити прагненням Путіна й надалі чинити тиск. Наразі Росія не просто не вивела свої війська зі сходу України, але й будує нові військові бази в регіоні, зазначає газета. У Сирії ж Путін під приводом боротьби з “Ісламською державою” підтримує режим Башара Асада, який застосовував проти свого же населення бочкові бомби та хімічну зброю.
“За Конституцією США, президент має величезну владу для реалізації зовнішньої політики, але також існує кілька кроків – практичних і символічних – які може зробити Конгрес для демонстрації рішучості по відношенню до Росії, чого так і не було зроблено з боку адміністрації Обами”, – зазначається в публікації. Що стосується символічних кроків, Конгрес міг би прийняти документ, який грунтувався би на достатніх доказах, що російські військовослужбовці скоїли військові злочини в Україні, а також підтримують геноцид режиму Асада та діяльність Ірану, спрямовану на підживлення тероризму в регіоні.
“Використання високої трибуни Конгресу може допомогти скерувати суспільну дискусію, особливо в період президентської виборчої кампанії 2016 року”, – наголошується в статті. З точки зору більш практичних кроків, Конгрес “міг би затвердити нові санкції, які мали би негайний та глибокий вплив”, для початку – в нафтопереробній промисловості РФ. Найбільш уразливими в цьому плані можуть бути НПЗ, вважають автори публікації. “У той час, як Росія є одним із найбільших світових виробників на енергетичному ринку, її переробні потужності є застарілими, з низькою якістю продукції, без резервних потужностей, а інфраструктура відчуває відчайдушні потреби у значних інвестиціях”, – пише видання. Звичайно, президент Обама може накласти вето на законодавство щодо санкцій проти НПЗ через його потенційно кардинальний вплив. Але поведінка Росії “стає дедалі більш обурливою”, тож він навряд чи матиме таку переважну підтримку серед демократів, як у питанні іранської ядерної угоди.
“У будь-якому разі, Конгрес вчинить добре, якщо зробить політику США по відношенню до Росії предметом серйозного обговорення у виборчий період та нагадає Путіну, що дні адміністрації Обами добігають кінця, а на горизонті вже майоріє можливість значної корекції курсу зовнішньої політики США”.
http://patrioty.org.ua
