Міністерство закордонних справ Угорщини рішуче засудило заяви окремих партій та рухів, які ставлять під сумнів територіальну цілісність і суверенітет інших країн, а також не зважають на інтереси угорських нацменшин у цих державах.Таке повідомлення угорського міністерства стало відповіддю на мітинг за надання автономії Закарпаттю та подальше відокремлення області від України.
Як відомо, 27 березня перед будівлею МЗС Угорщини зібрався натовп чисельністю від 200 до 300 осіб, які тримали гасла-вимоги угорською та англійською мовами “Самовизначення Закарпаттю!” та “Угорщина вимагає повернення Закарпаття!”.
Вони також розмахували націоналістичними прапорами. Демонстрацію провели з ініциативи Тамаша Ґауді-Надя, депутата парламенту від партії “Йоббік”.
Демонстранти передали до МЗС Угорщини петицію “За Закарпаття”, вимагаючи при цьому, щоб Угорщина визнала результати так званого референдуму в Криму.
Водночас з вулиці лунали заклики привести в бойову готовність угорську армію, яка нібито повинна захистити 150-тисячну угорську меншину в Україні.
У заяві МЗС Угорщини рішуче відмежувалося від “духу та змісту” петиції, яка не сприяє, а, навпаки, ставить під загрозу майбутнє як угорської нацменшини Закарпаття, так і всього регіону.
“Угорщина неодноразово заявляла про свою незмінну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України і не вважає “потьомкінський” референдум актом виявлення права народу на самовизначення, не визнає його результатів та легітимності приєднання Криму до Росії”, – йдеться у заяві МЗС.
В той же час у відомстві підкреслили, що Угорщина послідовно проводить політику всебічної підтримки забезпечення прав угорської нацменшини Закарпаття, особливо у сфері освіти та використання рідної мови”.
По подібних “подвигів” цю жменьку закарпатських сепаратистів підбурило те, що 24 березня до Міністерства закордонних справ Польщі надійшов офіційний лист із Державної думи Росії з пропозицією поділити територію України, повідомив польський канал TVP1.
Аналогічні “пропозиції” тоді отримали Угорщина і Румунія: приєднати Закарпаття та Чернівці відповідно…
А тим часом 23 березня 2014 року в селищі Солотвине на Закарпатті освятили меморіальну дошку карпатським січовикам – полковнику Михайлові Колодзінському (“Гузару”) і чотару Зенону Коссаку (“Тарнавському”), які разом з іншими невідомими січовиками після розстрілу угорськими терористами 19 березня 1939 року безслідно зникли на території солотвинських копалень. Тячівська районна організація Всеукраїнського об’єднання “Свобода” відновила пам’ятний знак січовикам на честь 75-річчя Карпатської України.
Як повідомив керівник “Свободи” Володимир Гапун, націоналісти Тячівщини оновили пам’ятний знак полеглим героям Карпатської Січі з патріотичних міркувань та національного обов’язку. Попри багаторазовий вандалізм – за 2 роки з часу заяви про будівництво пам’ятника героям Карпатської України пам’ятну таблицю руйнували 5 разів – пам’ятнику карпатським січовикам в українському Соловиному бути, як би це комусь не подобалося. Свободівець зазначив: “Пам’ять про героїв дуже важлива, тим паче в складний передвоєнний час. Саме героїзм наших предків вселяє у нас силу духу і впевненість у перемозі над будь-яким зовнішнім агресором. Навіть якщо ворог сильніший, він все одно отримає гідну відсіч українців. Саме такий приклад показали карпатські січовики в нерівній боротьбі з фашистсько-мадярськими окупантами”.
Свободівці помолилися за вічний спокій синів України. Панахиду за закатованими вояками відправив священик УПЦ КП отець Андрій. Після молитви він сказав: “Ми маємо не лише раз чи два на рік згадувати про місця поховань героїв, а кожен раз, проїжджаючи місцями героїчної слави, зупинятись і шанувати наших патріотів, бо лише завдяки їхній самовідданості й жертовності маємо незалежну державу і можливість будувати тут своє майбутнє”.
Як відомо, вперше меморіальну дошку було встановлено 18 березня 2012 року під час вшанування Героїв Карпатської України. За цей період її неодноразово руйнували сепаратисті.
