Серед учасників форуму – делегати з Києва, Харкова, Полтави, Львова, Маріуполя, Москви, Варшави, Парижа та багатьох інших міст. У ньому беруть участь представники Автомайдану, Громадського сектору, Автодозору, Правого сектору.
На пленарних і секційних засіданнях делегати обговорювали стратегію побудови нової України. Першого дня працювали до сьомої години вечора, без відпочинку та перерви на каву. А після цього делегати ще встигли побувати на славнозвісному одеському Євромайдані й разом із його учасниками поспівати під акомпанемент революційного піаніно. Недільного дня форумчани зранку добре попрацювали у секціях, а потім приєдналися до тритисячного маршу регіонів, влаштованого майданівцями Одеси. Вони розгорнули 10-метровий революційний прапор столичного Євромайдану з безліччю патріотичних написів і пронесли його в голові колони.
Одеський Євромайдан біля пам’ятника Дюку, як і завжди, виглядав святково.
За двома шеренгами правоохоронців, що мали запобігати сутичкам між двома майданами, виднілася лише купка тітушків, залучених проросійською організацією «Молодіжний альянс» Антона Давидченка. Коли до них наблизилася щоб поговорили завсідниця Євромайдану літня пані Лідія, яка пересувається на милицях, вони вихопили з її рук червоно-чорний прапор ОУН. Та на виручку активістці миттєво прийшли свободівці й учасники Правого сектора, тож тітушкам довелося ховатися за спини міліціонерів.
Та саме цю трихвилинну сутичку потім усі українофобські місцеві мас-медіа роздули і подали як сенсацію, винесли у заголовки, прагнучи спаплюжити одеський Євромайдан…
Міф про тиху й аполітичну Одесу вже розвіявся, як дим, нині місто затопила бурхлива хвиля національного відродження.
Свідченням цього став улаштований цього дня майданівцями марш регіонів. Старт маршу дав лідер одеських майданівців Олексій Чорний. Учасники розгорнули з рулонів широкі сині та жовті стрічки, з’єднали їх і з таким півкілометровим прапором України вирушили центральними вулицями міста. Прапор виявився навіть довшим, ніж славнозвісна Дерібасівська.
Серед інших гасел і плакатів можна було прочитати «Україна починається з Одеси», «Одеса – не Росія», «Спасибі жителям Донбасу від Рішельє і Дерібаса!», «Ми на своїй, Богом даній землі». Але найкраще передавали думки і настрої учасників маршу їхні дружні скандування: «Одна єдина соборна Україна», «Разом і до кінця!», «Банду геть!», «Слава Україні! – Героям слава!». А коли до колони приєдналися делегати Еврофоруму зі своїм «фронтовим» прапором київського Євромайдану, всі стали скандувати «Схід і Захід – разом!».
Завершилася ця хода, що тривала близько двох годин, біля пам’ятника Дюку. На той час тут не було вже й сліду учасників антимайдану та тітушок. Віче було продовжено, і воно вилилося у жваве спілкування й обмін думками між делегатами форуму й одеситами. А потім усі разом співали пісні під революційне піаніно і Державний Славень.
Сергій ГОРИЦВІТ