Доброчинний фонд «Героїка», який займається вшануванням пам’яті героїв визвольних змагань початку ХХ століття, загалом на теренах України встановив понад два десятки пам’ятників та пам’ятних знаків бійцям УНР. Більшість із них – у західних та центральних областях. На території Дніпропетровщини вдалось зреалізувати тільки дві ініціативи – пам’ятну дошку та знак на могилі бійця УНР Спиридона Тропка у Верхньодніпровському районі. За радянських часів місця військових поховань УНРівців цілеспрямовано знищувались.
У регіоні тепер має з’явитись і перший солідний пам’ятник воїнам УНР, каже керівник доброчинного фонду «Героїка» Павло Подобєд. Кошти на нього громадськість наразі збирає «всім миром». Ескіз уже готовий, монумент буде стилізований під герб держави Тризуб: між двома гранітними брилами – меч, перевернутий руків’ям догори. На ньому збираються викарбувати «посвяти» бійцям УНР.
«Що стосується імен, ми довгий час дискутували. Уродженців Катеринославської губернії, які служили в армії УНР, за архівами, нашим фондом встановлено декілька сотень. Від того самого генерал-хорунжого УНР Миколи Капустянського, який народився на Дніпропетровщині, і до такого простого козака, як Спиридон Тропко. Вигравіювати усіх неможливо. Відтак ми зупинились на тому, що викарбуємо імена тих, хто загинув на території краю в боях з більшовиками, з махновцями, і командирів підрозділів, що воювали на Катеринославщині. Щодо кошторису, загальний – близько 15 тисяч гривень. Зараз гранітні брили виготовляють на Черкащині, меч – у Києві, в подальшому все це звезуть для монтажу до Дніпропетровська. Хто жертводавці? Це зазвичай люди, захоплені вивченням історії українського війська, студенти, парафіяни, просто небайдужі», – розповів Радіо «Свобода» Павло Подобєд.
Ініціативу щодо вшанування бійців УНР на Дніпропетровщині місцева влада не підтримує, кажуть автори проекту. У Верхньодніпровському районі, де встановлювали табличку й пам’ятний знак, місцева влада офіційно поінформувала: вважає ініціативу недоцільною, такою, що може образити пам’ять похованих там більшовиків.
Відтак монумент у Дніпропетровську вирішили встановити на території одного з храмів УПЦ Київського патріархату, заручившись підтримкою парафіян.
У Дніпропетровську вціліло поховання бійців УНР, загиблих у боях із більшовиками наприкінці 1918 року. Події тих днів, кажуть дослідники, знаменні не тільки відновленням чинності Директорії УНР у місті, а й «хвилею патріотичних почуттів» серед місцевих жителів. Саме тоді громадськість ініціювала перейменування міста Катеринослава на Січеслав. Однак події тих років тривалий час замовчувались і ще досі належно не досліджені, зазначає старший науковий співробітник Дніпропетровського історичного музею Тетяна Цимлякова.
«Із такими феноменами ми зустрічаємось. Виявляється, деякі командири УНР дожили до 1937 року, і тоді вже їх репресували. На жаль, у нас фотографій немає, по кінохроніках щось важко встановити. Вперше про події тих років розповіли в експозиції 5-ї зали нашого музею 1997 року, коли вже про це можна було говорити. Саме тоді ми, музейні співробітники, почали досліджувати цю тему», – розповідає науковий співробітник музею.
Кошти на перший пам’ятник бійцям УНР у Дніпропетровську збиратимуть й далі. Незабаром, поінформували організатори, з цією метою видадуть листівки з портретом Олександра Вишнівського, уродженця краю, полковника армії УНР, який очолював легендарний 3-й кінний полк.
Радіо «Свобода»