20 жовтня 1886 року у м.Сміла на Черкащині, в багатодітній селянській родині народився Яків Водяний – організатор Вільного козацтва, Отаман Холодного Яру, письменник, автор літературної драми “Холодний Яр”.
- Яків Водяний
Член партії соціалістів-революціонерів (з 1905). Після арешту жандармами в 1907 р. відбув піврічне ув’язнення в Лук’янівській в’язниці Києва, після чого висланий на три роки до Наримського краю, звідки втік. 1908 року опинився на еміграції в Австро-Угорщині у Львові. Восени 1908 р. повертається до Києва, де його вдруге арештовують і висилають до Наримського краю, звідки знову тікає. Емігрує спочатку до Японії, а звідти – в Австралію. Пише п’єсу “Право Сваволі”. Після Лютневої революції повертається на Батьківщину. Делегат Першого з’їзду Вільного козацтва. У січні – березні 1918 р. смілянські вільні козаки під його керівництвом беруть участь у боях проти російського війська (особливо успішна операція Вільного козацтва, зокрема і смілянського, була проти 8-ї російської армії в районі ст. Бобринська). 1921 року керує одним зі збройних загонів у районі Холодного Яру, співпрацює з отаманами Ларіоном Загороднім, Юхимом Ільченком, Пилипом Хмарою та іншими. У травні 1922 р. нелегально переходить кордон із Польщею, де й поселяється. Пише драму “Холодний Яр”, оповідання та мемуари.
Перебуваючи у Польщі, працював у відділі розвідки УНР під командою генерала-хорунжого Всеволода Змієнка і полковника Миколи Чеботаріва. У 1927 – 1930 рр. проводить розвідницьку і підпільну діяльність проти СССР, поширює в Україні нелегальну антисовітську літературу. Під час окупації росіянами східної частини польської держави 27 вересня 1939 р. був заарештований. 7 лютого 1940 р. Військовий трибунал Київського особливого військового округу зазначав: “Водяной в 1927, 1928, 1929 и 1930 гг., пребывая на территории Польщи, являлся резидентом разведки “УНР” и проводил активную разведывательную (шпионскую) деятельность против Советского Союза. Водяной, как резидент, проводил вербовку агентов разведки, производил переброску агентов разведки на территорию Советского Союза, давал шпионам задания и принимал информации сведений шпионского характера… Кроме этого, Водяной, будучи непримиримым врагом Советской власти, в прессе на территории бывшей Польщи распостранял различную контрреволюционную клевету против страны Советов…” Засуджений до розстрілу. Вирок виконано 10 травня 1940 року у Києві.
1948 року Якова Водяного посмертно нагороджено Хрестом Симона Петлюри.
Підготував Петро ДОБРО
