Сьогодні виповнилося б 50 років Русланові Зайченку- одному з найвизначніших із лідерів УНА-УНСО, учасникові війни у Придністров’ї, одному із керівників акції «Україна без Кучми» на Черкащині, політв’язню у “Справі 9 березня” 2001 року.
Восени 1989 року Руслан Зайченко став одним із фундаторів Черкаської обласної організації СНУМ. У червні 1990 обраний головою Черкаської обласної організації Української Міжпартійної Асамблеї (з вересня 1991-го — Українська Національна Асамблея — УНА).
1990 — брав участь в акції реєстрації громадян України, відродженні козацтва на Черкащині, «ланцюзі злуки», студентському голодуванні.
1992 — брав участь у «поїзді дружби» до Криму.
1992 — брав участь у молдавсько-придністровському конфлікті на боці Придністров’я, стрілець УНСО ПМР.
18 липня 1995 — учасник поховання Патріарха України-Руси Володимира Романюка. Учасник протестного голодування проти незаконної заборони УНА-УНСО.
Багаторічний голова Черкаської обласної організації УНА (УНА-УНСО), останні роки — глава виконкому партії УНА.
Один із керівників акції «Україна без Кучми» на Черкащині, координатор охорони наметового містечка в Києві. Відбував покарання за сфабрикованою справою «9 березня». Рішенням Парламентської Асамблеї Ради Європи у вересні 2003 року визнаний політв’язнем.
2004 — координатор походу сумських студентів на Київ, один із організаторів громадянської компанії «Пора!». Керівник охоронних підрозділів Помаранчевої революції.
Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Урядом Придністровської Молдавської Республіки нагороджений медаллю «Захисник Придністров’я».
11 липня 2911 року Руслана не стало…
