Львівський скульптор Василь Ярич створив прекрасний пам’ятник скульпторові та січовому стрільцю Михайлові Гаврилку. Міська рада м. Болехова виділила місце в центрі міста – біля пам’ятника Наталії Кобринської. Відкрито розрахунковий рахунок у банку для збору коштів на пам’ятник, але досі не зібрано достатньої суми. Тож Болехівська філія Союзу українок, Історичний клуб “Холодний Яр”, Стрийська міська організація ВО “Свобода” та інші патріотичні організації і небайдужі патріоти вирішили провести вечори пам’яті Михайла Гаврилка в Галичині з метою зібрати кошти, щоб уже цього року воздвигнути пам’ятник борцеві за волю України, співорганізатору Українських січових стрільців.
З цією метою Роман Коваль, автор книжки і фільму про Михайла Гаврилка, візьме участь у вшануваннях Михайла Гаврилка, а саме:
– у Сколе (11 липня 2013 р., 16.00, Народний дім “Бескид”, вул. Данила Галицького, 56; організатор Микола Клепуц, 097-58-37-556),
– у Болехові (12 липня, 15.00, Народний дім, вул. Січових стрільців, 12; організатор Лариса Дармохвал, 095-641-78-79),
– в Моршині (12 липня, 20.00, малий зал Палацу культури, вул. Івана Франка, 52 – організатор депутат Львівської обласної ради Богдан Сидорак і Люба Хомчак, 097-44-52-131).
13 липня Роман Коваль візьме участь у вшануваннях борців за волю України на горі Яворина.
14 липня вшанування Михайла Гаврилка відбудуться в Богородчанах (15.00, Богородчанська районна бібліотека у Богородчанському районному палаці культури, вул. Тараса Шевченка, 65) та в селі Дзвиняч біля Богородчан (18.00, Палац культури – організатор Тарас Конечний, 097-20-60-351), а 15 липня у Городенці (15.00, Городенківський районний палац культури, вул. Тараса Шевченка, 72 – організатор Володимир Заньковський, 067-144-27-77) і 16 липня у Стрию (17.00, Стрийський міський будинок культури, вул. Соломії Крушельницької, 16 – організатор Мар’ян Берездецький, 096-99-35-126).
У вечорах пам’яті візьмуть участь заслужений артист України кобзар Тарас Силенко, а у Болехові ще й заслужений артист України Мирон Блощичак, скульптор Василь Ярич, голова міської ради Зенон Макота, заступник міського голови Ігор Герецький, головний художник Львівської опери Михайло Риндзак, нащадки Михайла Гаврилка – брати Абрагамовичі зі Львова.
Полтавець Михайло Гаврилко, який як митець відбувся в Галичині, а в роки Першої світової захищав її у складі Українських січових стрільців, – це символ соборності України. Гідно вшанувавши його, ми зміцнимо нашу державність!
Під час зустрічей Роман Коваль представить
документальний двосерійний фільм “Стеком і шаблею” та нові книжки Історичного клубу “Холодний Яр”, а саме:
Роман Коваль, “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею” (Київ, 2012; 2-ге видання). У дослідженні йдеться про Михайла Гаврилка – скульптора, художника, поета, творця і чотаря УСС, повстанського отамана.
Микола Аркас, Історія України-Русі” (Київ, 2013). У книжці зібрано всю історію українського народу до початку ХХ століття. Це репринтне перевидання 2-го (позацензурного) видання “Історії України-Русі” Миколи Аркаса, яке вийшло у Кракові 1912 року. Більшу частину накладу 2-го видання книжки було спалено російськими військами під час Першої світової війни. На переконання Євгена Чикаленка, ця книжка після “Кобзаря” є найкориснішою.
Юрій Горліс-Горський. “Холодний Яр: спомини осавула 1-го куреня полку гайдамаків Холодного Яру” (Київ, 2013; 17-те видання). Про боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: “Воля України – або смерть!”
Роман Коваль, “Чорний Ворон: п’ять біографій” (Київ, 2013). Це книжка про отаманів, які мали одне повстанське псевдо – Чорний Ворон. Боролися вони в добу Української Народної Республіки.
Роман Коваль, “Іван Ремболович”. У книжці йдеться про учасника Другого зимового походу Української повстанської армії в листопаді 1921 р., командира саперного куреня дивізії “Галичина”, учасника підпілля ОУН на Прикарпатті в 1944 – 1949 роках, зокрема на Коломийщині та Гуцульщині.
Юрій Горліс-Горський. “Ми ще повернемося!”. Це спогади поручника Армії УНР, організатора українського підпілля на Поділлі у 1922 – 1924 рр., політичного в’язня російських тюрем та психіатричних лікарень. Окрім спогадів про Визвольну боротьбу 1917 – 1920-х рр., у книжці вміщено поезії Юрія Горліса-Горського, повість “Отаман Хмара”, документи, які стосуються біографії автора в час перебування його в Армії УНР та на Карпатській Україні 1939 року, листування, передмови та післямови до його видань тощо.
“Кармелюки. До історії Запорозького полку ім. отамана Янка Кармелюка Армії УНР” (упорядник Роман Коваль). Це збірка споминів про Кармелюцький курінь – одну з найвидатніших частин Армії УНР, бойовий шлях якої проліг і через Прикарпаття.
Роман Коваль, “Тиха війна Рената Польового”. У дослідженні йдеться про Рената Польового – багатолітнього колимського в’язня, видатного інженера-винахідника, мецената, краєзнавця, учасника хору “Гомін”, чоловічого хору “Чумаки”, члена Українського культурологічного клубу, Української гельсінкської спілки, Української республіканської партії, Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”, Історичного клубу “Холодний Яр”, автора книг “Кубанська Україна”, “Кобзарі в моєму житті” та “Моя боротьба (спомини)”.
Історичний клуб “Холодний Яр”
