“Величне століття. Роксолана”: кіно і справжні турки

Дата: 16.06.2013
Автор:

Портрет Роксолани роботи невідомого венеціанського художника

Сьогодні, ввечері 16 червня у «Світському житті» телеведуча Катя Осадча хвалитиметься своєю зустріччю з зірками фільму «Величне століття. Роксолана» – турецького серіалу, який прикував українських обивателів до телеекранів, як рабів до весел на галерах…

У розкиданих на просторах Інтернету анонсах телепрограми про цю «величну зустріч» згадується, зокрема, що турчанка, яка грає Роксолану у фільмі, мріє побачити батьківщину своєї героїні, проте ставить під сумнів те, що Роксолана була з України.

На жаль, Роксолана була таки українкою. На жаль – бо у десятків тисяч інших бранок, захоплених турками під час грабіжницьких набігів на землі України, доля була значно гіршою. Зруйновані і спалені міста й села, зарізані й повішені чоловіки й старі люди, забрані у полон, мов худоба, жінки і діти – ось що залишав по собі в Україні «великий» султан Сулейман.

Анастасія Лісовська, як насправді звали Роксолану, була донькою священика, який жив за однією з версій у Рогатині сучасної Івано-Франківської області, а за іншою – у Чемерівці сучасної Хмельниччини. У 1518 році під час нападу на місто полонена кримськими татарами. Згодом потрапила до султанського гарему. Як дружина Сулеймана І Пишного справді мала великий вплив на чоловіка й османську політику, посприяла сходженню на турецький престол свого сина Селіма II.

З початку правління Роксолани розпочався період, який історики називають «правління привілейованих жінок» або «правління султанш» — період впливу дружин султанів на своїх чоловіків (друга половина XVI — перша половинаXVII століття). До речі, наступник Сулеймана Пишного, Сулеман Другий, теж одружився на полоненій українці.

Деякі історики вважають, що Роксолана піклувалася і про свою батьківщину — нібито вона докладала зусиль для звільнення своїх співвітчизників, запобігала нищівним набігам татар. Хоча чітких свідчень про саме таке її ставлення до України немає. На противагу цьому є факти, що татари, як і раніше, здійснювали щорічні набіги на територію, з якої походила Роксолана, чинили жорстокі розправи, забирали велику кількість полонених. Під час одного з таких походів вони зруйнували Запорізьку Січ і змусили козаків просити допомоги у російського царя Івана Грозного. До речі, пізніше Черкаський і Канівський староста Байда Вишневецький зі своїми козаками, у рамках антитурецького союзу з царем Іваном Грозним, допоміг у 1569 році в обороні місту Астрахань, яке обложили турецькі яничари. Саме козаки Вишневецького заклали тоді Черкаськ – знамениту столицю Донського козацтва (нині – станиця Старочеркаська).

Ще одна деталь, яка дає уявлення про ставлення Сулеймана пишного до одновірців дружини: при ньому уперше було впроваджено суворе мито для християнських паломників, які прямували до Храму Гробу Господнього, а на ці кошти була побудована мечеть…

Український письменник Павло Загребельний, який ретельно дослідив історію Роксолани і написав про неї роман, на питання «Як Роксолана допомагала Україні через Сулеймана?» в одному з інтерв’ю відповів:

«Ніяк. Почитайте історію Грушевського: за час його правління татари (ними фактично керували турки) здійснили 38 набігів (майже по одному кожного року). В султана до Роксолани були душевні симпатії, але вони мали домашній характер. Не потрібно тішити себе ілюзіями. Вона просто боролася за себе як за особистість. До речі, її розум та характер нагадує Тимошенко. З деяких джерел відомо, що вона була невисокого зросту, не була красунею, але була дуже чарівною. В неї був якийсь особливий ніс, який хвалив навіть Вольтер. Він говорив, що «заради нього Сулейман міг би віддати всю Європу»

Петро ДОБРО

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 10 від листопад 2024

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2024’.Вільне Козацтво Холодного Яру