Німці переписують історію та «відбілюють» свою націю від злочинів нацизму, – так написав польський тижневик Uwazam Rze у відповідь на німецький фільм «Наші матері, наші батьки». Журнал зобразив канцлера ФРН Ангелу Меркель у вигляді в’язня нацистського концтабору (на фото) — іронізуючи так над спробами німців показати себе не винуватцями Другої світової, а її жертвами. Мовляв, до Голокосту були причетні поляки та українці. Саме так показано у фільмі…
У стрічці показали життя п’яти друзів із Берліна — чотирьох німців і єврея, їх шлях через бійню війни 1941-1945 років. Вони вірили у бліцкриг, у фюрера, у непереможність вермахту – і стали жертвами пропаганди, ілюзій, диктатури і жорстокості. А зло тоді чинили… усі. Такі основні висновки авторів фільму. У стрічці бійців польської Армії Крайової показані як лютих ненависників євреїв, що готові видавати їх нацистам і вбивати. В одній зі сцен польський партизан каже: «Ми топимо євреїв як щурів», а в іншій поляки хочуть залишити на неминучу смерть ешелон із євреями, яких везуть у «Освенцім». Але куди гіршими звірами, ніж поляки, у фільмі показані українці. Українська поліція влаштовує погроми євреїв, українці разом із СС без жалю вбивають єврейських жінок і дітей, а концтабір «Освенцім» охороняє… український СС.
«Фільм і пропагандистська кампанія довкола нього (стрічку показували у прайм-тайм німецького телебачення, тож його оглянули 21 млн. (!) німців, тобто чверть населення країни) — фрагмент свідомої побудови нової німецької історичної пам’яті. У рамках цієї політики усі німецькі медіа уживають термін «польські концтабори» (замість нацистські концтабори у Польщі)… Історія «польських концтаборів» почалася в 1950-их. Німці тоді мали зробити щось, аби виправити свій імідж на світовій арені. У 1956-му колишній нацист і шеф одного з відділів контррозвідки Альфред Бензінгер склав план, як зняти з німців відповідальність за війну та Голокост. Він і придумав термін «польські концтабори». Для реалізації цієї пропагандистської кампанії взяли перевірених людей — колишніх функціонерів СС, гестапо і Служби безпеки Третього Рейху. Наприклад, Конрада Фібіга – винуватого у знищенні 11 тис. білоруських євреїв, чи Вальтера Куррека з «ескадрону смерті» СС – відповідальний за тисячі вбивств у Східній Європі. У рамках цієї кампанії поляків (і українців. — Авт.) перетворили з жертв на злочинців… Доволі швидко термін «польські концтабори» прижився у пресі США та Західної Європи», – пише Uwazam Rze.
Стрічка «Наші матері, наші батьки» цілком вписується у картину, яку оглядачі охрестили «німецьким переписуванням історії». Раніше був тривалий суд у Мюнхені над виправданим Ізраїлем українцем Іваном Дем’янюком – за нібито його причетність до страт євреїв у концтаборі…
«Результати соцопитувань свідчать, що 65% німців вважають, що їхня країна не несе особливої відповідальності за Другу світову. Процес зміни свідомості триває. Історична політика, яку підтримують канцлер Ангела Меркель та її попередники, досягає успіху, хоча ще живуть свідки тих жахів. Страшно подумати, що станеться, коли їх не стане», – пише Uwazam Rze.
Ігор ТИМОЦЬ, www.wz.lviv.ua
