Число 12 вважається містичним. Національному історико-культурному заповіднику “Чигирин” нині виповнилося двічі по дванадцять…
Чигиринська земля – унікальний куточок Середнього Подніпров’я, де вікопомні події української історії поєднались з мальовничою природою. Цей регіон володіє потужним історико-культурним та рекреаційним потенціалом. Це місця, пов’язані з життям та діяльністю творця Української козацької держави Богдана Хмельницького, інших відомих діячів тієї епохи – І.Виговського, П.Дорошенка, Й.Нелюбовича-Тукальського. В різні часи Чигиринщина була осередком національно-визвольних рухів українського народу. У 1768 році звідси розпочалась Коліївщина – найбільше гайдамацьке повстання XVII ст., а в 1918 – 1922рр. під прапорами УНР активно діяла Холодноярська організація.
Враховуючи значення Чигиринщини в українській історії, 7 березня 1989 року Рада Міністрів ухвалила Постанову “Про оголошення комплексу пам’яток, історії, культури та природи міста Чигирина, с.Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником”. Директором заповідника був призначений Полтавець Василь Іванович. Завдяки його ентузіазму і наполегливості було сформовано ядро майбутнього колективу, створена виробнича база, музеї в с.Суботів та с.Медведівка.
Подальша історія Чигиринського заповідника тісно пов’язана з історією незалежної України. В зв’язку з підготовкою до відзначення 400-річчя від дня народження гетьмана Б.Хмельницького 3 жовтня 1991 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №243 “Про заходи щодо соціального розвитку і впорядкування пам’яток і історичних місць м.Чигирина і Чигиринського району”, в якій було визначено обсяг робіт з облаштування населених пунктів та збереження пам’яток Чигиринщини. Згідно Постанови частина коштів спрямовувалась на проведення археологічних досліджень в м.Чигирин та с.Суботів. Протягом 1989-1994 рр. вони проводились науковцями Інституту археології НАН України. Були досліджені територія Замкової гори, Нижнього міста, бастіону Дорошенка, цвинтаря XVII ст., виявлені рештки церкви святих Апостолів Петра і Павла. Враховуючи значення пам’яток Чигиринського краю Кабінет Міністрів України 19 травня 1992 р. прийняв Постанову №254 “Про створення Чигиринського державного історико-культурного заповідника”, скасувавши Постанову Ради Міністрів УРСР від 7 березня 1989 р. Згідно Постанови розбудова заповідника тривала. В 1992 р. Київський науково-дослідний інститут теорії, історії архітектури і містобудування виготовив Генеральну схему розвитку закладу, яка була затверджена Черкаським облвиконкомом 16 березня 1992 р №39. В 1992 р. створено філіал “Холодний Яр”, у 1993 р. – відділ “Замкова гора”. У 1995 р. завершено будівництво комплексу “Присутственних місць” та каплиці Святої Покрови в центрі м.Чигирин, в яких розмістився музей Б.Хмельницького, фонди заповідника, робочі приміщення науковців та адміністрації.
23 вересня 1995 р. Президент України підписав Указ про надання Чигиринському Державному історико-культурному заповіднику статусу Національного.
Подальша розбудова заповідника продовжувалась на початку ХХІ ст..: проведена реставрація Іллінської церкви в с.Суботів, відбудова церкви св.Миколая, трьох вітряків, будинків етнографічного комплексу “Козацький хутір” в с.Стецівка. В 2002 р. Міністерством культури і мистецтв України затверджений Генеральний план розвитку заповідника, за яким продовжувався відвід земель згідно Державних актів. Проведено паспортизацію 28 пам’яток, що знаходяться на території закладу.
2 червня 2004 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №721 “Про затвердження Комплексної програми розвитку історико-архітектурного комплексу “Резиденція Б.Хмельницького” на 2004-2010 рр.”, 15 травня 2006 року – Постанову №671 “Про затвердження Державної програми “Золота підкова Черкащини” на 2006-2009 рр.”. На виконання Державних програм в 2005-2006 рр. проведені археологічні дослідження Нижнього міста в м.Чигирин. В 2006 р. завершені роботи по створенню експозицій музеїв археології та Б.Хмельницького в м.Чигирин, другої черги відтворювально-реставраційних робіт на бастіоні Дорошенка (в 2007 р. об’єкт передано на баланс НІКЗ “Чигирин”). Коштом Благодійного фонду “Нащадки Б.Хмельницького” відбудовано церкву святих Апостолів Петра і Павла в м.Чигирин та розпочато консервацію автентичних залишків церкви.
В даний час біля підніжжя Замкової гори завершено будівельні роботи на об’єктах першої черги історико-архітектурного комплексу “Резиденція Б.Хмельницького”, урочисте відкриття якого відбулося 17 жовтня 2009 року. Продовжуються роботи на об’єктах готельного комплексу “Посольська вулиця”. В с.Суботів відреставровано Іллінську церкву, проведена музеєфікація над розкопом кам’яниці на замчищі Хмельницьких.
Тісна співпраця єднає НІКЗ “Чигирин” і Національну спілку майстрів народного мистецтва України. Починаючи з 2003 року, щорічно в Чигирині проходять Всеукраїнські симпозіуми молодих гончарів, а з 2005 р. проводиться Всеукраїнський симпозіум майстрів народного мистецтва “Суботів”. Спільно із Спілкою майстрів планується створення музею сучасного народного декоративно-прикладного мистецтва.
Науковці заповідника працюють над структурними та тематико-експозиційними планами музеїв: “Чигиринська фортеця XVI-XVII ст.ст.” (в приміщенні бастіону Дорошенка), “Історія православ’я Чигиринщини” (підземне приміщення церкви св.Петра і Павла), “Суботів Хмельницьких” та Музей дитини (замчище с.Суботів) та приміщень будівель історико-архітектурного комплексу “Резиденція Б.Хмельницького”.
Втілення в життя концепції розвитку музейної справи в Національному історико-культурному заповіднику “Чигирин” сприятиме створенню нових музейних закладів, які знайомитимуть відвідувачів з основними віхами історії та етнографічними особливостями нашого краю, допоможуть перетворити Чигирин на один з провідних туристичних центрів України.
