Польський сейм розглядає заяву про засудження акції «Вісла»

Дата: 12.12.2012
Автор:

Парламентська комісія національних та етнічних меншин передала на розгляд Сейму заяву із засудженням акції “Вісла”, під час якої у 1947 році було депортовано понад 140 тисяч українців. Натомість польські праві наразі не готові засудити один із злочинів комунізму.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

До парламентської комісії з питань національних та етнічних меншин надійшов проект заяви, в якому нижня палата парламенту Польщі — Сейм — пропонує дати політичну оцінку акції “Вісла”. Ініціатор розгляду цього питання — Мирон Сич, єдиний українець серед депутатів сейму.

“Політично вмотивоване виселення людей не тільки порушило права людини і громадян, але й не мало військового виправдання”, — йдеться у проекті заяви.

У 2012 році виповнилися 65 років від проведення акції “Вісла”, в рамках якої уряд комуністичної Польщі насильно депортував із етнічних земель понад 140 тисяч українців.

Парламентська комісія з питань національних та етнічних меншин ухвалила проект заяви, і наступним етапом є її розгляд у Сеймі.

“Польський парламент вважає, що акція “Вісла” була порушенням основних прав людини, – йдеться у проекті заяви. – Під час цієї акції застосовано принцип тоталітарної системи про колективну відповідальність, яка ніколи не може бути основою для політики демократичної держави”.

Автори заяви також зауважують: “Заслуговує на особливе засудження переміщення близько 4 тисяч осіб до Центрального табору праці в Явожні — часто без доказів вини, а лише за національними критеріями. Переміщені перебували в таборі у вкрай важких умовах, піддавалися тортурам”.

Навіть таке доволі спокійне формулювання тексту заяви (щодо акції ніде не вжито термін “злочин”) викликало спротив у правих колах Польщі та серед організацій, які об’єднують поляків, вихідців із Галичини та Волині (так званих «кресов’яків»).

Зокрема, представник кресов’яків Яцек Вільчур на засіданні парламентської комісії твердив, що операція “Вісла” була проведена в ім’я державних інтересів Польщі.

“Ми бачимо, як польські праві, в тому числі представники парламентської партії “Право і справедливість”, виправдовують “Віслу” і представляють її як відплату за вбивства поляків в роки Другої світової”, — зазначив український історик Володимир В’ятрович. – Такий підхід може бути предметом історичних досліджень, але не політичної дискусії. Політики не мають шукати ворогів в минулому, а повинні проектувати спільне майбутнє”.

На думку ЦДВР, представлення “Вісли” як відплатної акції є неприпустимим: “Адже при бажанні ці кривди (йдеться про події на Волині) теж можна представити як відплату за політику польської держави в міжвоєнний період, а так можна безконечно провалюватися вглиб історії, сповненої взаємних кривд, що не сприятиме пошуку міжнаціонального примирення”.

“Акція “Вісла” має бути засуджена як один із багатьох злочинів комунізму, неважливо — польського чи радянського, тим паче, що в даному випадку таки польсько-радянського, – додав В’ятрович. – Українці і поляки — нації, які чи не найбільше постраждали від комунізму в ХХ столітті, і повинні докладати спільні зусилля для того, аби дати належну історичну та правову оцінку тоталітарному режимові”.

Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі, також занепокоєний заявами організацій, що виправдовують депортацію 1947 року.

За словами Тими, твердження про доцільність операції “Вісла”, які пролунали у стінах польського парламенту, — це регрес в оцінці примусового виселення українців: “Аргументи схожі на ті, що їх свого часу використовувала комуністична влада”.

Операція “Вісла” – примусова депортація в 1947 році комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі (щойно приєднані землі, з яких після падіння Третього рейху було виселене на Захід німецьке населення).

За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців. Напередодні і під час депортації українців убивали – як польське націоналістичне підпілля, так і комуністичне військо. Підозрюваних у причетності до УПА оперативно судили військово-польові суди, переважно до смертної кари.

Частину українців (переважно священиків та інтелігенцію) було ув’язнено в концтаборі Явожно (Сілезія) – колишній філії Аушвіца. З чотирьох тисяч українських в’язнів загинув 161.

Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців, органи влади зазвичай допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських сімей. До кінця 1947 року у місця виселених українців було переселено близько 14 тис. осіб польської національності.

У квітні 2011 року президент Віктор Янукович ушанував постраждалих внаслідок операції “Вісла”. Цьогорічні, 65-ті, роковини трагедії на державному рівні були проігноровані.

В серпні 2011 року президенти України і Польщі Янукович і Броніслав Коморовський мали взяти спільну участь у відкритті меморіальних комплексів українцям та поляками, які загинули внаслідок міжетнічного конфлікту 1940-их років. Зрештою цей захід було перенесено на жовтень 2011 року, але він досі не відбувся.

Голову Об’єднання українців Польщі також непокоїть неучасть української держави у складному польсько-українському діалозі на теми історії. «Замовчування чи неготовність України до діалогу може вкотре бути використатне проти українсько-польського співробітництва», — говорить Тима. Нагадаємо, що 65-і роковини акції «Вісла» (28 квітня) на державному рівні в Україні були проігноровані.

Нагадаємо, що 65 років тому, 28 квітня 1947 року, розпочалася операція польської комуністичної влади, під час якої викинено з рідних домівок понад 140 тисяч українців. Людей вивозили за сотні кілометрів, тих, хто намагався вчиняти спротив, — убивали. Операцією «Вісла» Польща «очистила» від українців їхні етнічні території й поклала край українському визвольному руху на цих землях (не залишилося людей, які його підтримували), вирішивши таким чином «українську проблему в Польщі». Ця операція стала завершальним акордом Другої польсько-української війни, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни, розпочавшись 1942 року на Холмщині (тепер територія Польщі). Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину). Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій. Найбільш брутальним етапом цього стала операція «Вісла» у 1947 році.

www.cdvr.org.ua

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 3 від березень 2024

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2024’.Вільне Козацтво Холодного Яру