Музейно-етнографічний комплекс “Дикий хутір”, розташований поруч з дубом Максима Залізняка на чигиринському хуторі Буда, віднині має ще одну “родзинку”. Турист, який вперше сюди потрапив, може приємно здивуватися, коли перед ним раптом відхилять… частину стіни, яка досі здавалася звичайною полицею із розставленими на ній старовинними прасками. За цими замаскованими таємними дверима — вхід до “Схрону”, нового відділу “Дикого хутора”, експозиція якого присвячена Визвольній боротьбі ХХ століття. На стінах — портрети отаманів Холодноярської республіки, заіржавілі нагани, багнети і шаблі, в кутку на підлозі хижо причаївся кулемет “Максим”, на вигляд такий, наче з нього вчора стріляли…
Як і годиться у такому місці, у “Схроні” завжди раді тим, хто любить Україну — і столи для таких тут швидко накривають, з кулішем, хреновухою, узваром і всім, чого душа гостева забажає.
На Покрову тут вже побувало чимало відвідувачів. У кутку на лаві грав на кобзі чудовий музика, відомий по всій Україні — Тарас Силенко. А знаменитий режисер Михайло Іллєнко, який відроджує українське кіно, зайве не афішуючи свою присутність, мирно попивав неподалік від кулемета чай з холодноярських трав…
- На “Дикому хуторі” все мусить бути українським, – коментує директорка музейно-етнографічного комплексу Леся Островська. – Ще Горліс-Горський свого часу писав: “Холодний Яр живий, він знає, хто свій, а хто чужий”. Тут справді так: хто любить Україну, той завжди насолоджується візитами до Дуба Залізняка і на “Дикий хутір”. А хто ні — той завжди лютує від однієї тільки згадки про цей край…
Світлана КРАВЕЦЬ
