“Sing Ukrainian songs in english too“(“Cпівайте українські пісні англійською також”) – заголовок коротенької заміточки, що з’явилася 15 листопада 1940-го року в “Ukrainian Weekly“, англомовному додатку до найстарішого періодичного видання українців в США – газети “Свобода”. У ній анонсується друге видання хорових партитур українських народних пісень в обробці Олександра Кошиця з перекладами текстів англійською мовою. Сімома роками до того вийшла перша серія брошурок з партитурами української церковної музики та українських народних пісень в обробці Олександра Кошиця. Надзвичайно успішний проект і майже невідомий в Україні…
Рідкісні видання нещодавно надійшли до Черкас з Бібліотеки Конгресу США. Це -–19 партитур обробок українських народних пісень та творів церковної музики нашого видатного диригента і композитора Олександра Кошиця. Усі видрукувані в 1933-34 роках в США видавництвом “M.Witmark&Sons” окремими брошурками серії “Songs of the Ukraine”. З свідченням американської преси, видання в мало величезний успіх – його загальний наклад сягнув 140 тисяч примірників, розійшовся миттєво переважно серед неукраїнських хорових колективів, коледжів, музичних осередків. В Україні ж дотепер цих видань не було. Благодійним фондом імені Олександра Кошиця та камерним хором «Канон», на прохання яких вони надійшли, примірники видань надані Національній бібліотеці України імені В.Вернадського та Черкаській обласній науковій бібліотеці імені Т.Шевченка.
Унікальність видань полягає в тому, що тексти творів саме перекладені англійською мовою із максимальним збереженням змісту (на відміну від знаменитого «Щедрика», для якого був написаний абсолютно новий, не пов’язаний з оригінальним, текст). За словами самого Олександра Кошиця, це був перший випадок, коли українська пісня була представлена чужою мовою. Але ті, хто побачать власне видання, зрозуміють, що це презентація не тільки пісні, а й історії, традицій і звичаїв українського народу. Олександр Кошиць разом із перекладачем – музикознавцем, музичним педагогом, композитором Максом Т.Кроуном, кожний твір доповнюють короткими поясненнями щодо ситуації, про яку йдеться у пісні, історичних обставин подій, відомостями про згадувані історичні постаті, описами звичаєв та святкувань, історії пісенної культури українців тощо. Так американці, які до цього, можливо, жодного разу не чули про такий куточок планети, як Україна, отримали цілий букет яскравих найрізноманітніших уявлень та відомостей про неї, емоційно підкріплених чудовими мелодіями.
Ось лише два приклади таких пояснень: (до пісні “Mohyla”) – « «Могили» в українських степах подібні за виглядом та призначенням до наших індіанських курганів. Це – поховання давніх скіфських царів, кочових героїв, а пізніше – козацьких вождів. «Могили» використовувалися з другої половини 15 та аж до 18-го століття як пункти для світлових сигналів, аби попередити про вторгнення татарських орд. Вони є чудовими прикрасами одноманітного степового ландшафту. Це німі свідки бурхливої історії України та козацької слави, що чарують розум, серце, пробуджують уяву та фантазію українського народу. Вони згадуються у багатьох українських піснях поруч із найвизначнішими моментами в духовному житті народу, як історичними так і особистими»; (до пісні “The Chicken Lady”) – «Це – наївна розповідь про типову, сповнену дрібних клопотів повсякденність, маленькі невдачі, які спочатку виглядають ледь не катастрофічно, але потім згадуються з посмішкою. Драматичний елемент, пов’язаний із розумінням гарно виконуваної роботи, для народу, що його створив, такий же реальний, як і «Три ведмеді» для дитини, «Острів скарбів» для підлітка чи трагедії О’Нілла для досвідченої американської аудиторії. І варто пам’ятати, що українці дуже рідко співають свої пісні в унісон. Вони мають невід’ємну, майже надприродну здатність спонтанно збагачувати мелодії широкими гармонійними поліфонічними барвами .»
Поруч із феноменальним успіхом хорів під керуванням Олександра Кошиця, які ще були на пам’яті американської аудиторії, ці видання є чудовим прикладом, як би зараз сказали, роботи із створення іміджу свого краю. І то роботи в час, коли народ того краю опинився на межі фізичного існування.
Видання є унікальними з огляду й на те, що ряд вміщених у них творів ніколи до нашого часу в Україні не публікувалися і не виконувалися. Ці музичні версії народних пісень та релігійних творів створені Олександром Кошицем у США та ще й досі захищені від перевидання правами видавця. З отриманих піснь лише кілька легко впівзнавані за мелодіями – “Lullaby” – колискова «Котику сіренький», “The Cossacks’ March” – «Ой на горі та й женці жнуть», “The plouging farmers” – «Та й орав мужик край дороги», прозора назва у «A violin is singing in the Street” – “На вулиці скрипка грає”, ще, може зо дві. Решту (в тому числі й згадані раніше пісні “Mohyla” та “The Chicken Lady” доведеться впізнавати разом із фахівцями з фольклору.
До Черкас партитури передані на прохання Благодійного фонду імені Олександра Кошиця та камерного хору «Канон», які впродовж багатьох років популяризують надзвичайно різноманітну мистецьку та громадську діяльність нашого видатного земляка. Так минулого року «Канон» почав знайомити любителів хорового мистецтва із обробками пісень інших народів, створених Олександром Кошицем, маловідомих і практично не виконуваних . Ці твори були відшукані у збірці Національної бібліотеки імені В.Вернадського. Натрапивши на згадку про переклади українських пісень англійською, черкаські музиканти спробували їх розшукати і дуже швидко зрозуміли, що в Україні цього матеріалу немає. Після запиту до бібліотеки Конгресу США та буквально миттєвого підтвердження наявності усіх випусків серії “Songs of the Ukraine” 1933-34 років знадобилося ще кілька місяців для пошуку спадкоємця прав видавця, адже видавництво M. Witmark&Sons припинило свою діяльність у 40-х роках минулого століття. Лише після отримання згоди на копіювання бібліотека надіслала матеріали в Україну разом із ліцензією на подальше розповсюдження. За взаємною домовленістю право власності українського оригіналу передане головній книгозбірні України – Національній бібліотеці імені Вернадського. А дві із дозволених трьох копій залишені у Черкасах.
Для Благодійного фонду імені Олександра Кошиця та камерного хору «Канон» – це тільки початок роботи з пошуку невідомих публікацій, адже твори Олександра Кошиця видавалися в США не раз. Зокрема, у 1940-42 роках розширене перевидання партитур з англійськими перекладами налічувало вже 42 твори. Фонд має намір отримати і ці видання. А зробленій тепер справі Фонд та «Канон», усі, хто в подальшому знайомитимуться та вичатимуть отримані видання, великою мірою мають дякувати пані Галині Корнієнко, віднедавна співробітниці КП «Інститут розвитку міста» Черкаської міської ради за організацію спілкування з численними американськими установами.
Усіх же любителів хорового співу камерний хор «Канон» запрошує на концерт 30 березня о 18.30 до великої зали Черкаського художнього музею.
Оксана КОЛІСНИК, директор БФ імені Олександра Кошиця, http://www.nashekolo.org.ua
