У «столиці» Волині вулицю назвуть на честь козацького полковника з Корсуня.
Та чи стане черкаська вулиця Котовського Холодноярською?
Вулицю Радгоспну перейменували на честь Григорія Гуляницького, козацького полковника з Корсуня, звитяжця Конотопської битви
У Луцькій міськраді комісія з питання перейменувань вулиць визначила перелік з 27 вулиць, які з 1 грудня 2012 року мають змінити назви. Зокрема, вулиця відомого більшовицького діяча Кірова стане вулицею Петра Болбочана – на честь полковника Армії УНР, одного з найвизначніших військових старшин визвольної боротьби початку ХХ століття. Вулицю імені іншого більшовика, Орджонікідзе, перейменують на честь чи не найвідомішого духовного наставника визвольної боротьби у Західній Україні – митрополита Андрея Шептицького…
Дві вулиці Луцька можуть стати «ближчими» Черкащині. Вже точно визначено, що Радгоспну перейменують на Григорія Гуляницького. Цей уродженець черкаського Корсуня (нині Корсуня-Шевченківського) під час Визвольної війни під проводом Хмельницького став полковником Корсунським і Ніжинським, а в часи гетьманування Івана Виговського – гетьманом Сіверським. Під час московсько-української війни 1658-59 років був «правою рукою» Виговського в управлінні українськими військами. Керовані ним полки викинули московських загарбників з Лубнів, Гадяча, Конотопа. Коли до Гуляницького прибули посли московського царя Байбаков і Булгаков з пропозицією перейти на бік Москви, корсунчанин жорстко відповів – мовляв, цар Олексій «безперервно війська свої на нас посилає і многі міста випалили і висікли; краще бути у турка, ніж у москалів…» Тримісячна героїчна оборона Конотопа Гуляницьким дала змогу військам Виговського завершити протистояння українців загарбникам повним розгромом і втечею московського війська за межі України.
Якби перейменування вулиць Луцька відбулося вже з 1 лютого 2012 року, як пропонував депутат міськради від «Батьківщини» С.Григоренко, то вулиця імені Котовського, який доклав зусиль до знищення української державності, вже нині була б перейменована на Холодноярівську (або Холодноярську). Проте депутатка-регіоналка Т.Дементьєва наполягла, що перейменування заважатимуть формуванню списків виборців. Відповідно, перейменування вулиць перенесли аж на кінець року – після виборів до ВР. І тут раптом вигулькнув ще й «лист обуреного пенсіонера», який вимагає не називати його вулицю Котовського (на якій всього вісім хат) Холодноярською, бо про гайдамацьку славу Холодного Яру лучани, мовляв, хіба що з енциклопедії знають. Тепер у міськраді виникла альтернативна пропозиція – якщо вже не Котовського, то хай Красною буде. Досить хитра назва: українською – то «красна» наче й синонім слову «гарна», а як російською «красная» – то наче й більшовицький дух не остаточно з неї вивітриться…
Та як би там не було, але у Луцьку таки багато зроблено для перейменування вулиць, що мають явно чужі Україні назви. А в Черкасах – «віз» у цій справі і нині на місці. Навіть обіцяного перейменування вулиці німця Енгельса на честь патріота-українця, славного уродженця Звенигородщини В’ячеслава Чорновола досі не відбулося. Разом з тим, вулиці В’ячеслава Чорновола вже є у Києві, Львові, Кіровограді. Днями вже і в Сумах вулицю Калініна на вулицю Чорновола перейменували…
Світлана КРАВЕЦЬ
