Для Віри й Армії: хорунжий УНР, що став Патріархом, турбувався про українську Автокефалію і зберіг свій дивізійний прапор…

Дата: 23.12.2018
Автор:

Хорунжий УНР Мстислав Скрипник. Попереду - ще десятиліття боротьби за Волю Українських Держави і Церкви...

2018 року виповнилося 120 років від дня народження та 25 років від часу смерті Патріарха Мстислава

Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстисла́в (у миру Степан Іванович Скрипник; 10 квітня 1898, Полтава — 11 червня 1993, Ґрімсбі, Канада) — визначний український церковний діяч, патріарх Київський і Всієї України УАПЦ, патріарх Київський і всієї Руси-України УПЦ (КП), Первоієрарх УАПЦ в Діаспорі. Почесний громадянин Тернополя, хорунжий Армії УНР. Небіж (син сестри) Симона Петлюри.

Степан Іванович Скрипник народився у тодішньому центрі українського культурного життя на Лівобережжі — в Полтаві 10 квітня 1898 року. Його мама була рідною сестрою Симона Петлюри…

Відвідував Першу Полтавську класичну гімназію, продовжував навчання в офіцерській школі в Оренбурзі. Служив у російській імператорській армії.

Під час служби у Дієвій Армії УНР

У березні 1918 року вступив добровольцем до кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка Окремої Запорізької дивізії Армії УНР, у складі якого брав участь у боях проти червоних у 1918–1919 роках. 1920-го року служив у 3-й Залізній дивізії Армії УНР. За бойові заслуги отримав старшинське звання хорунжого. 1920–1921 роках був особистим ад’ютантом Головного Отамана УНР Симона Петлюри.

У міжвоєнний період працював у кооперативних установах Галичини і Волині, належав до провідних членів Волинського Українського об’єднання.

Від 1923 року перебував на еміграції у Варшаві, закінчив Вищу школу політичних наук у Варшаві.

1930 року, будучи обраний послом до Польського сейму, захищав права українців у Польщі. Уперше голосно проявив себе у лютому 1931-го, коли під час засідання набив фізіономію послу-комуністу Фердинанду Ткачову. Також зокрема, виступав в сеймі проти укладення додаткової угоди 20 червня 1938 року до Конкордату 1925 року між урядом Республіки Польщі та Ватиканом, внаслідок чого було втрачено понад 100 православних церков Підляшшя та Холмщини.

Від 1940 року — повітовий інспектор у м. Холм.

Брав участь у церковному та громадському житті: представляв мирян у єпархіальних радах, став членом Митрополичої ради та ініціатором і головою товариства «Українська школа» у Рівному. Очолював 1941 року організацію допомоги та милосердя під назвою Український допоміжний комітет.

1 вересня 1941 року в місті Рівне відбулося перше засідання Української ради довір’я на Волині — громадського органу самоуправління на чолі з полтавчанином Степаном Скрипником. До її складу увійшли відомий письменник Улас Самчук, провідні діячі ОУН(б) на ПЗУЗ Ростислав Волошин, Омелян Грабець, Сергій Качинський. Того дня на засіданні Української ради довір’я на Волині створено «Тимчасову Адміністрацію Української Православної Церкви», яку очолив архієпископ Полікарп (Сікорський).

Степан Скрипник браний заступником голови Холмської єпархіальної ради.

У квітні 1942 р. був висвячений у ієреї. 14 травня, згідно з рішенням Собору УАПЦ в Кафедральному Соборі Андрія Первозванного у Києві, хіротонізований на єпископа Переяславського Української православної церкви.

У Почаєві вів переговори з митрополитом Української автономної церкви Олексієм (Громадським) про об’єднання двох церков, підписав 8 жовтня 1942 р. «Акт поєднання».

Заарештований німецьким гестапо на українських землях, утримувався в тюрмах Чернігова і Прилук. 1944 р. жив у Варшаві, згодом — у Словаччині, пізніше — у Західній Німеччині, де очолював єпархії УАПЦ в Гессені, Вюртенберзі.

Єпископ Мстислав, 1948 рік

1947 року на північноамериканському континенті обраний первоієрархом Української греко-православної церкви з титулом єпископа Вінніпезького і всієї Канади.

З 1949 року очолив Українську Православну Церкву в Америці та добився об’єднання з єпархією архієпископа Іоана (Теодоровича) на соборі в Нью-Йорку того ж року: владику Іоана було обрано митрополитом УПЦ у США, а його — заступником митрополита та головою Консисторії.

Збудував церковно-меморіальний комплекс у Саут-Баунд-Бруку, який перетворився на «духовну столицю українців у США»: тут знаходяться Консисторія, духовна семінарія Святої Софії, Свято-Андріївський собор — церква-пам’ятник мученикам за свободу України, редакція журналу «Українське Православне Слово», школа релігії й українознавства, Дім української культури, концертний зал на 1500 місць, Музей церковних старожитностей, бібліотека з 140 тисячами найменувань, архів і друкарня, готель для літніх людей, пам’ятники княгині Ользі і Василю Липківському та Цвинтар святого Андрія — найбільше за межами України меморіальне кладовище-пантеон.

Андріївський собор в українському церковно-меморіальному комплексі у Саут-Баунд-Бруку, збудованому Мстиславом (Скрипником)

По смерті митрополитів Іоана (в 1971) та Никанора (в 1969) очолив УПЦ у США а також діаспору в Європі та Австралії.

У 1963 і 1971 зустрічався з Константинопольським Патріархом, домагався повернення УПЦ прав, якими вона користувалась до 1686 року (екзархат у складі Константинопольського патріархату).

На початку 1976 року виступив на захист українського священика, радянського політичного в’язня, отця Василя Романюка (майбутнього патріарха Володимира), який демонстративно вийшов з-під ієрархії Російської православної церкви і оголосив про перехід до ієрархії УАПЦ.

Підтримував рух в Україні за відродження Української Автокефальної Православної Церкви, який почався в 1988 році, після святкування 1000-ліття Хрещення Руси-України.

30 жовтня 1989 року був проголошений патріархом Української автокефальної православної церкви в Україні та за кордоном.

На Всеукраїнському Православному Соборі в Києві 6 червня 1990 року, за участю понад 700 делегатів з усієї України (серед яких було 7 єпископів і понад 200 священиків), Собором затверджено факт утворення УАПЦ і обрано Мстислава Патріархом Київським і всієї України.

Мстислав Скрипник і В'ячеслав Чорновіл, 1990 рік

20 жовтня 1990 року, після 49-річної розлуки він прибув в Україну. 27 жовтня відбув з душпастирським візитом до Львова. А вже 18 листопада 1990 року в Соборі святої Софії в Києві відбулася його інтронізація: Мстислав став першим Патріархом УАПЦ.

Збережений Мстиславом (Скрипником) прапор Залізної дивізії Армії УНР

Після створення 1992 року УПЦ КП – проголошений її Предстоятелем з титулом Патріарха. Того ж, 1992 року передав прапор 3-ї Залізної дивізії Дієвої Армії УНР новоствореній українській армії урочисто вручив знамено тодішньому командувачу Нацгвардії, після чого бойовий прапор зберігається в музеї Збройних сил України.

До речі, у складі Залізної дивізії, яка довгий час вважалася непереможною, воював не тільки племінник Симона Петлюри Степан Скрипник, а й рідний брат Головного Отамана – Олександр Петлюра. Характерно, що у складі найкращого підрозділу Армії УНР на командирських посадах було багато вихідців з Черкащини. Генерал-хорунжий Володимир Ольшевський з Умані командував одним з підрозділів, які склали «кістяк» дивізії ще під час формування, а всією дивізією (щоправда, недовго – у грудні 1919 року) командував генерал-хорунжий зі Звенигородки – Валентин Трутенко. У рядах «залізних» воювали на ключових посадах і полковник Сергій Рощицький зі Шполи, підполковник Олекса Макушенко з Лисянки, підполковник Матвій Мельник зі Звенигородського повіту…

Степан Скрипник помер 1993 року в канадському місті Ґрімсбі. Похований з найвищими почестями у крипті собору святого Андрія в Саут-Баунд-Бруку, США.

Та його справа не загинула. 2017 року оновлений прапор Залізної дивізії пронесли на військовому параді в честь Дня Незалежності України – і світові видання з захопленням писали про українську армію, могутність якої відродилася в боях. А 2018 року Українська Церква нарешті здобуває Автокефалію й Томос…

Мрії тих, хто боровся за Волю і Віру століття тому, нарешті збуваються.

2017 рік, Київ. Військовий марш у День Незалежності. Попереду колон ЗСУ - копії раритетних знамен Армії УНР, включно з прапором Залізної дивізії, збереженим Мстиславом Скрипником...

 

 

 

 

 

 

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki


Напишіть відгук

Спецвипуск

Газета 'Козацький край' номер 21  грудень  2018

Свіжий випуск

Газета 'Козацький край' номер 7  грудень  2018

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2019’.Вільне Козацтво Холодного Яру