Україна починає роботу над проектом створення каналу із Дуная в Чорне море. Ілюстрація: УНІАН.
23 жовтня під головуванням заступника Міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка відбулася нарада щодо реалізації проекту “Реконструкція об`єктів будівництва “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти”, передають Патріоти України.
У нараді також взяли участь представники Адміністрації морських портів України, філії “Дельта-лоцман”, ДП “Адміністрація морських портів України” та ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство”. Учасники наради обговорили економічну доцільність реалізації проекту, стан гідротехнічних споруд та можливість виконання робіт в умовах чинної ситуації на державному та міжнародному рівнях.
Юрій Лавренюк зазначив, що реалізація проекту можлива лише після врегулювання питань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо): “Роботи на річковій ділянці р. Дунай, а саме – днопоглиблення річкових перекатів – це роботи на прикордонних водах, які регламентуються, окрім Конвенції Еспо, також двостороннім Договором між Урядом України та Румунією.
Саме тому та враховуючи рішення 7-ї наради сторін Конвенції Еспо (13-16.06.2017 р., м. Мінськ, Республіка Білорусь), Міністерством інфраструктури прийнято рішення про виконання Дорожньої карти для приведення проекту глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море в повну відповідність Конвенції Еспо. З огляду на це Адміністрація морських портів України має розпочати підготовку нового техніко-економічного обґрунтування проекту “Реконструкція об`єктів будівництва “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти”. Після чого українська сторона проінформує румунську про заплановану діяльність відповідно до вимог Конвенції Еспо”.
Заступник Міністра повідомив, що за результатами підготовки ТЕО буде визначено найбільш сприятливий варіант створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти р. Дунай, який буде відповідати інтересам держави і буде можливим в умовах чинної ситуації на державному та міжнародному рівнях.
“Ресурси та потенціал портів Рені та Ізмаїл величезні, і ми маємо використовувати їх на повну потужність. Днопоглиблення в каналі дасть можливість розвитку портів, залученню нових вантажів та створить всі необхідні умови для розвитку конкуренції українських портів із румунськими”, – підкреслив Юрій Лавренюк.
