Старовинна кобзарська дума про гетьмана Самійла Кішку зберегла свідчення значимості для козаків Трахтемирова і його монастиря

Дата: 13.09.2018
Автор:

"Житійна" ікона під назвою "Порятунок Самійла Кішки з турецької неволі". Ця ікона зберігається у Храмі святого великомученика Димитрія Солунського на Київщині і є репродукцією за описом ікони, яка була колись в одному з Миколаївських храмів на Подолі в Києві. На ній зображені козаки на човні, яких врятував Самійло Кішка з неволі турецької. Під час повернення додому здійнялася велика буря і човен почав тонути. Тоді Самійло, разом із усіма козаками, молився до покровителя мореплавців - Святого Миколая про порятунок і пообіцяв, що в разі порятунку він збудуює храм в честь Св. Миколая. Святий Миколай їх почув і врятував, а козаки із вдячності побудували церкву Миколи Набережного, що на Київському Подолі.

445 років тому (1573 р.) під час морської битви козацької ескадри проти флотилії турецького султана до полону потрапив гетьман Самійло Кішка, уродженець Канева. Через 25 років перебування у полоні він підняв повстання невільників на турецькій галері – перебивши команду, вони повернулися в Україну. Зовсім скоро (1601 р.), взамін за допомогу Польщі у війні проти Швеції доб’ється від Варшави відновлення козацьких привілеїв та повернення козакам Трахтемирова з монастирем, де канівчанин Самійло Кішка  часто бував.

Гетьман Самійло Кішка

Про те, що Трахтемирівський монастир був найбільш значимим для козаків – на рівні з Межигірським монастирем і Січовою Покровою, збереглася згадка у старовинній «Думі про Самійла Кішку». Цю думу на початку ХІХ століття записав від сліпого кобзаря Івана Стрічки з Полтавщини Василь Лукашевич, відомий у першу чергу як творець організації, що ставила собі за мету створення української самостійної держави – і в доносах та протоколах жандармерії умовно називалaся «Малороссийское Тайное Общество»…

Цитуємо уривок «Думи про Самійла Кішку», де розповідається про поділ козаками здобичі з захопленої ними у результаті бунту турецької галери:

Козаки у каюки скакали…
А галеру на пожар спускали,
Срібло, злато — на три часті паювали:
Первую часть брали, на церкви накладали,
На святого Межигорського спаса,
НА ТРАХТЕМИРІВСЬКИЙ МОНАСТИР,
На святую Січовую Покрову давали,
КОТОРІ ДАВНІМ КОЗАЦЬКИМ СКАРБОМ БУДУВАЛИ,
Щоб за їх, вставаючи і лягаючи, Милосердного Бога благали.

Герб Самійла КішкиМилосердного Бога благали;

А другую часть поміж собою паювали;
А третюю часть брали,
Очеретами сідали,
Пили да гуляли,
Із семип’ядних пищалей гримали,
Кішку Самійла по волі поздоровляли:

Здоров,— кажуть,—здоров. Кішко Самійле,
Гетьмане запорозький!
Не загинув єси у неволі,
Не загинеш і з нами, козаками, по волі!”

 

 

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий номер

Газета 'Козацький край' номер 6  жовтень  2018

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2018’.Вільне Козацтво Холодного Яру