На Шацьких озерах знайдено щиток древнього перстня-печатки зі Симарглом – крилатим вовком, якого вважали посередником між богами неба і духами землі…

Дата: 27.06.2018
Автор:

Крилаті вовки (симаргли) відомі в міфології Близького Сходу. Щиток перстня-печатки з таким вовком з обернутою назад головою знайдений на березі озера Люцимир.

Про це повідомляє видання “Волинь”.

На берегах Шацьких озер  виявлено два предмети з зображенням крилатого вовка. А саме: бронзові щиток перстня-печатки і великий ґудзик, які датуються давньоруським часом (ХІІ-ХІV століттями). Крилатий вовк відомий в міфології Близького Сходу, де їх називали симарглами. Найімовірніше, саме звідти наші предки запозичили образ цієї істоти.

Зважаючи, що мова йде про ранньохристиянську епоху, символіка на предметах, які використовували вельможі чи воїни, мала відображати силу, жорстокість, хижість. Тому в пантеоні божеств ще з язичницьких часів лишився актуальним образ кривавого хижака – вовка.

Численні міфи про вовків та їхню силу стали елементами культур у всьому світі. Різні народи приписували сіроманцям надзвичайні властивості, то йшлося про вовка-велетня, то про хижака з крилами. Відображалось це все і в оздоблені ювелірних виробів, як-от на предметах знайдених в поозер’ї.

Щиток перстня-печатки з вовком з обернутою назад головою знайдений на Шацькому городищі, на березі озера Люцимир. Датувати прикрасу можна XII-XIII століттями. Товщина щитка 2 мм, діаметр 20 мм, виготовлений він з бронзи.

Вовк має довгий зi стилізованим закінченням хвіст і явно виражені крила. На звороті помітні залишки кільця. Тобто, навірогідніше, це був перстень-печатка. Доказом цьому є також те, що зображення є заглибленим і залишає відбиток на м’яких матеріалах.

Окрім того, на березі озера Пулемецьке, в околиці села Залісся, на території давнього поселення знайдено гудзик з литим зображенням вовка. На звороті вушко для пришивання до одягу. За попередніми оцінками датується XIII-XIV століттями. Товщина 1,5 мм, діаметр 25 мм, виготовлений з бронзи.

По краю гудзика є обвід з візерунком у вигляді кіл. В центрі постать вовка (швидше за все – того ж Симаргла) з обернутою назад головою.

Довідково. Вовк з крилами, Симаргл – божество поширене і в словянській міфології. Привезене на давньоруські землі скоріш за все з півдня, тобто з земель Візантійської імперії. Крилаті вовки відомі і у азійських племен ще з часів скіфів.

Прототипом може бути ще персидський Симуг. Відомо, що це божество було у пантеоні князя Володимира. Симаргл входив до числа семи (або восьми) божеств, ідоли яких були встановлені в Києві.

За деякими джерелами симаргл є охоронцем райського Дерева Життя, його коренів, які живлять незліченну і безконечну кількість зародків і бруньок усього живого на землі.

Симаргл — духовний посередник між верховними богами неба і духами землі. Небесний доглядач сходів, має здатність перевтілюватися в крилату “собаку–птицю”.

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , ,



Напишіть відгук

Свіжий номер

Газета 'Козацький край' номер 6  жовтень  2018

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2018’.Вільне Козацтво Холодного Яру