Всеукраїнська газета «Козацький край» присвятила спецвипуск історії поляків Черкащини.
Зокрема, у номері розповідається про козака-лірника Мусія Вернигору, що жив у Корсуні. Прозваний «українським Нострадамусом» , ще чверть тисячоліття тому він пророкував Україні й Польщі добре спільне майбутнє у Європі.
Журналістами газети деталізовано події сторічної давнини – Канівської битви Другого польського корпусу проти німців у травні 1918 року. Причому, історія отримує продовження – у вигляді сотень шабель, знайдених у лісі на місці битви вже в наш час, у ХХІ столітті…
У номері розповідається і про безліч інших інтригуючих і загадкових моментів з «польської» історії Черкащини. Про військового льотчика Маріана Ромейка, уродженця Звенигородщини, який став повітряним асом ВПС Польщі, прославився у боях проти московських більшовиків і німецьких нацистів. Про польський молодіжний гарцерський рух в часі Варшавського антигітлерівського повстання – там гарцерами керував уродженець Умані Ян Віруш-Ковальський. Про підказану черкаським художником розгадку польсько-литовського походження герба знаменитого художника УНР Гергія Нарбута. Про Гощінського, Залеськогo і Грабовського – уманських засновників «української школи польського романтизму» в поезії. Про Марцеліну Даровську родом з Жашківщини – засновницю монастирів, бетифіковану Папою Римським. Про Юзефа Єжовскі – знаменитого польського філософа, який народився в Умані, а помер на Канівщині. Про те, як легендарного кіноактора Вацлава Дворжецького підбили на «шпигунську авантюру» уманські дівчата. Про досі збережені польські резиденції, палаци і замки Черкащини.
Зрештою – про сучасність польсько-українських стосунків: про телезйомки черкаських журналістів у Варшаві, про заклик п’яти колишніх президентів Польщі та України до пошуку в польсько-українській історії того, що згуртовує, а не роз’єднує дві нації.
Упорядник номера Андрій Кравець зазначає: «Народам, які пам’ятають гасло «За нашу і вашу свободу!» («Za volnosc nasza i wasza!») – ділити нічого…»
