Відомі українці – про 100-річчя Вільного козацтва і газету «Козацький край»

Дата: 11.11.2017
Автор:

Вихід ювілейного, 100-го випуску газети «Козацький край» присвячено 100-річчю створення Вільного козацтва. Ці дві події знайшли відображення у коментарях відомих українців для нашого видання – як і їхнє ставлення до феномену Холодного Яру…

Василь ШКЛЯР, «батько українського бестселера», автор книг «Чорний Ворон», «Маруся», «Чорне сонце» та ін.   

Холодний Яр для мене сьогодні – три крапки в історії визвольної боротьби українців. Вони, ці три крапки, волають про справедливе завершення нашого змагу. У Холодному Яру я чую, як б’ється серце нації.

Не знаю, коли вперше почув про Вільне Козацтво. Але найглибше його відчув, коли син вільного козака Михайло Іванченко водив нас із Романом Ковалем селом Гусакове, в якому досі стоїть штаб отамана Семена Гризла. Стоїть, чекає…

Ці хлопці – збитошні. Вони вміють підмовити таких, як самі, на будь-яку витівку. І найвідважніший подвиг для них – то всього лиш весела пригода…

Газета «Козацький край» уперше потрапила до моїх рук у «Холодному Яру». А де ж іще? Якби де-інде – вона б не мала такого магнетизму.

Найбільше в ній імпонує «холодноярське самолюбство». Газета вчить любити себе, своє, свого. А це для нас і є найбільші загальнолюдські цінності. Хіба ні?

У наступних випусках газети хотів би прочитати про те, де насправді похований Богдан Хмельницький. Ми ж, дорога редакціє, знаємо з тобою, де воно є, за скільки верст від Тясмину і на якій горі… То, може, розкажемо людям? Чи суспільство ще не готове до такої таємниці?

Юрій ТКАЧЕНКО, голова Черкаської облдержадміністрації:

Свого часу Горліс-Горський сказав про Холодний Яр ту фразу, яка досі залишається актуальною: «Холодний Яр – живий. Він знає, хто свій, а хто ворог». В усі часи він був місцем, яке живило силу патріотів України і зупиняло її ворогів…

Вільне козацтво, створене після Української революції 1917 року з ініціативи народу, повторювало глибинні українські традиції захисту своєї землі і волі. Власне, це були ті самі добровольці початку ХХ століття, нащадки яких стають до бою за Україну і в ХХІ столітті. Вільне козацтво можна назвати прообразом сучасних добровольців АТО – як тих, хто став на захист України першої ж миті, коли вона цього потребувала…

«Козацький край» потрапив мені до рук вперше чотири роки тому. Відтоді бачу практично кожен номер. Радий, що ця патріотична всеукраїнська газета виходить друком саме в Черкасах.  Імпонує те, що з початком подій на Сході журналісти газети не стали просто споглядачами подій з редакційного офісу у затишному тилу,  а вирушили безпосередньо у зону АТО, в онлайн-режимі готували репортажі для сайту видання, а паралельно – серію спецвипусків газети, присвячених українським підрозділам і окремим бійцям. Водночас постійно зберігається акцент на патріотичне виховання молоді та висвітлення української історії – нинішнього року газета реалізує проект, присвячений 100-річчю Української революції, готуючи тематичні спецвипуски.

Газета «правильно-козацька», побажання – якби у ній знаходилося більше місця і для публікацій про українські родини – щоб побільше цікавого для себе знаходили жінки та діти. Цікаво також бачити публікації про українських вчених, мандрівників, спортсменів – тих, про прославляв Україну в минулому і прославляє її у наші дні.

 Живосил ЛЮТИЧ (Василь ЛЮТИЙ), бандурист, народознавець, рок-музикант, композитор, автор пісні «Меч Арея» та ще понад 300 музичних творів

Холодний Яр, це по суті моя батьківщина, скільки там до Звенигородки… Але це для мене не лише шмат моєї минувщини, це мій перший плацдарм, мої перші військові УНСОвські табори, моя теренова команда.

Про Вільне козацтво чув ще від діда. Той родом з Тарасівки, а рід з Керелівки, Моренців, Козацького. Він розказував, що їх називали бандами, але тутешні люди були в курсі, хто банда, а хто герої.

Для мене Вільне Козацтво це зв’язок поколінь. Мій дід любив три речі: зброю, музичні інструменти…і жінок. Я успадкував цю любов.

Найбільше досягнення вільних козаків у тому, що вони були,є, і будуть завжди. Найбільший мінус Вільного Козацтва того часу був певно в неможливості передбачити, що неконсолідованість патріотичних сил призведе до поразки. Але ми на помилках вчимося. Хоча тут же додам, що вчитися треба на перемогах…

«Козацький край» потрапив мені в руки на якомусь черговому патріотичному заході. Відразу впали в око правильні акценти як у назві, так і в публікаціях. Це дуже необхідно для усвідомлення своєї героїчної спадщини. Тому бажаю широко розкривати героїчне минуле УВК, їх предтеч, починаючи зі сколотської доби, і продовжувачів лицарського сьогодення. Хотілося б побачити рубрику про походження назв міст сіл річок на Черкащині. Можу принагідно поділитися й своїми доробками…

Сергій ВАСИЛЮК, засновник і фронтмен гурту «Тінь Сонця», автор-виконавець пісень, громадський та політичний діяч, засновник мистецько-просвітницького проекту «Видатні українці»

Холодний Яр – сакральне місце сили і гордість кожного наддніпрянця. У цих двох словах неймовірна енергетика, в цих словах виклик і в той же час велич, яку ніхто не може похитнути.

Про Вільне козацтво я вперше почув від Романа Коваля, людини, яка відкрила для мене світ Визвольних змагань в самому серці України. Славні прадіди наші проявили свій чин переважно зовсім юними. Великі українці! Надія і опора УНР. Вони були готові брати на себе відповідальність і в часи хаосу після Першої світової берегли рідні села і міста від свавілля різноманітних негідників, що тікали з фронту і чинили кривду на своєму шляху. Вільне козацтво пробуджувало натхненні пагони українського війська. Про недоліки ВК знаю мало. Недоліки були насамперед у політиків Центральної Ради.

«Козацький край» побачив уперше ще років п’ять чи шість тому. Виявилось, що засновником є Олег Островський, з яким вже неодноразово бачились у Холодному Яру. Я став виписувати газету, радіючи появі такого часопису.

Подобається популяризація газетою правдивої історії, забутих імен. Важливо, що згадуються насамперед видатні постаті Центральної України, про яких тривалий час історики мовчали. Приємно, що так само згадуються давніші часи Сагайдачного, Хмельницького, Мазепи і у свідомості читача формується нерозривний ланцюг поколінь українських героїв – своєрідна естафета Визвольних змагань.

Окрім історії, я дуже полюбляю спорт. Було б добре, якби «Козацький край» писав про успіхи українських спортсменів, насамперед тих, хто народився в околицях Холодного Яру.

Володимир ГОНСЬКИЙ, «голос Майдану» – ведучий Євромайдану та Мовного майдану, громадсько-політичний діяч, науковець, бард, публіцист, автор книги «Людина і нація. Час воїнів»

Холодний Яр для мене – місце № 1 в Україні за концентрацією закоріненої у віках енергетики звитяги і масового героїзму українців, поєднане з красою природи і магнетизмом рельєфу. А ще – за якістю людей, яких я там зустрів у різні часи.

Про Вільне козацтво я дізнався давно, відколи почав досліджувати історію Визвольної боротьби мого народу, – ще на початку 1980-х рр. Детальніше я поринув у цю стихію років з 10-12 тому – книги Романа Коваля та інших цьому сприяли. Ці хлопці дають мені силу, наснагу і засоби ще більше пишатися своїм народом і продовжувати боротьбу за його свободу.

Вільне козацтво, як і армія УНР, повстанський рух у Великій Україні, це: 1) те джерело, з якого має черпати силу кожна українська душа; 2)  гігантська система аргументів і контраргументів, скарбниця переконливого фактажу у дискусіях з ворогом і совково-малоросійським елементом; 3) благодатна система виховних засобів у формуванні нового, морально здорового і пасіонарного покоління нації.

На жаль, певна частина ВК піддалася різним демагогічним маніпуляціям ворога – більшовизму, анархізму…Це значно послабило Визвольний рух і завдало йому шкоду. На жаль, ВК, яке так потужно вибухнуло в 1917 р., стало надто локальним, а не всезагальним явищем, і не розвинулося у масову рятівну силу, здатну вибороти суверенітет України у 1917-20-х рр.

Славну газету «Козацький край» вперше побачив на патріотичних акціях. А став її «фанатом» фактично від перших випусків, водночас пірнувши у благодать Холодного Яру.

Я захоплений Вашою газетою – не знаю іншої газети, яка б так успішно поєднувала ідею-концепцію патріотизму і майстерність його втілення! Чудово реалізовується надважлива лінія тяглості поколінь борців за Україну. Завжди цікаві, первинні тексти. Є й сенсації, у кращому розумінні цього слова. Немає, мабуть, і красивішої за оформленням газети – щиро, по-братерськи обіймаю не тільки редактора, творців текстів, а й художників-дизайнерів «Козацького краю». Ну, і, безумовно, – її Отамана Олега Островського! Так тримати, братове!

Хотілося б ще більше – і про Героїв 1917-20-х років, і про сучасних Героїв українсько-російської війни. Але, розумію, – це вже тема газетної площі й фінансових ресурсів…

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , ,



Напишіть відгук

Свіжий номер

Газета 'Козацький край' номер 10 від 16.11.2017

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2017’.Вільне Козацтво Холодного Яру