В епіцентрі боротьби за вільне «Міжмор’я» стояв уродженець Черкащини Лев Биковський

Дата: 09.09.2017
Автор:

В Україні, Польщі, Литві, Латвії та інших державах Східної Європи – нині багато уваги проекту Intermarium або ж “Міжмор’ю”, перспективному міжнародному проекту Балто-Чорноморського Союзу вільних держав на противагу агресії Москви і байдужості “старої” Європи. Одним з тих, хто свого часу зробив максимум для реалізації цієї геополітичної концепції, був уродженець Черкащини Лев Биковський – людина, знана і шанована у найвищих колах європейського політикуму середини ХХ століття…

Лев Биковський народився у квітні 1895 року у містечку Вільховець на Звенигородщині, відомому тим, що колись біля нього загинув гетьман Іван Виговський – герой війни проти московитів, яким завдав нищівної поразки під Конотопом. Як і Виговський, син вільховецького лісника Устима Биковського був затятим патріотом-українцем, який на дух не сприймав московську експансію. Він здобув хорошу освіту – після Звенигородської комерційної школи навчався у Лісовому інституті та на металургійному факультеті Політехнічного інституту Санкт-Петербургу.
Від Першої світової війни вчорашній студент не ховався – у 20 років вже служив у інженерних підрозділах на Закавказзі, а після того, як вибухнула революція, був одним із організаторів української громади у… Трапезунді (Трабзоні сучасної Туреччини).

Повернувшись до України, приклав максимум зусиль до просвітницько-патріотичної діяльності – працював у Міністерстві закордонних справ УНР, у видавництві «Друкар», у Всенародній (Національній) бібліотеці в Києві, в бібліотеці Українського державного Кам’янець-Подільського університету, де знову навчався.

Навіть в часи більшовицького терору, переїхавши зі столиці до Лозуватки на Шполянщині, взимку 1921-22 років видавав літопис громадської бібліотеки місцевого товариства «Просвіта».

Він встиг залишити окуповану більшовиками Україну до масових арештів – восени 1921-го вже здобував черговий університетський диплом   на філософському факультеті польської Варшави, а в 1927 році отримав  диплом інженера-економіста у чеських Подєбрадах, де навчався в Українській господарській академії. Більше 16 років працював у Варшавській міській публічній бібліотеці, причому майже три роки був її директором.  Лев Биковський підготував до друку три збірки українського книгознавства, опублікував цілий ряд наукових праць з теорії практики і книгознавства, якими спочатку охоче користувалися навіть науковці Радянської України – проте у 1930-х наукові праці Биковського в СРСР були вилучені НКВД – як твори «класово чужого буржуазного націоналіста».

1940 року разом з одним із чільних ідеологів українського націоналізму, уродженцем Одеси Юрієм Липою і професорами Михайлом Міллером та Іваном Шовгенівим (батьком поетеси з ОУН Олени Теліги), Лев Биковський стає співзасновником Українського Чорноморського інституту і довгі роки, до 1948-го керує ним – у Варшаві, а згодом – у Західній Німеччині.

Саме цей інститут активно вивчає можливість реалізації проекту, підтриману свого часу очільниками УНР і Польщі, Михайлом Грушевським (він навіть написав з цього приводу есе «Орієнтація чорноморська» у трактаті «На порозі Нової України») та Юзефом Пілсудським – про союз держав Східної Європи «від моря до моря», здатних спільно протистояти агресії Москви та розвивати власний економічний простір, конкурентоспроможний на фоні Центральної та Західної Європи. У серпні 1919-го року на конференції поблизу Риги підписантами проекту створення Балто-Чорноморського Союзу стали представники УНР, Польщі, Латвії, Литви, Естонії та Фінляндії. Програма Союзу, розроблена тоді міністром ЗС Латвії Зігфрідом Мейєровіцем, передбачала навіть такі моменти співпраці, як прообраз сучасних євро (спільну банківську і монетарну систему) та сучасного «шенгену» (вільне пересування без кордонів між союзниками), проте все зруйнувало московське військове вторгнення – спочатку в Україну, а потім, за сприяння Адольфа Гітлера – у Латвію, Литву та Естонію…

Очолюваний Юрієм Липою та Левом Биковським Український Чорноморський інститут не просто повертався до ідей початку ХХ століття – згадувалася давня історична тяглість українців до подібного союзу: від давньоруських часів торгових шляхів «З варягів у греки» і дипломатії гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи, з їхньою співпрацею з Швецією. У 30-40-х роках ХХ століття активно відстоював ідею співпраці зі скандинавськими державами Роман Шухевич.  Фундаментальну працю «Чорноморська доктрина» написав Юрій Липа – одесит вважав, що до Балто-Чорноморського Союзу Україна має входити обов’язково разом з Кримом, спільно з Білоруссю і Доном. При цьому центром Союзу мусить бути Київ: «Це ж така нормальна річ – визначати свій край за середину світу!», – писав Липа. І підкреслював: «Для українців найголовніший меридіан світу – це той, що проходить через Україну».  На будь-які закиди щодо того, чи погодяться на таку роль Києва та на повну незалежність політики України сусідні держави, Юрій Липа мав чітку відповідь: «Хто може дати право українцям? Воно – в них самих!»

Цим планам теж завадила Друга світова війна: на світанку 20 серпня 1944 року на Львівщині по-звірячому замордований НКВДистами головний ідеолог балто-Чорноморського геополітичного Союзу Юрій Липа, одесит, який був інструктором першої Старшинської школи УПА в Карпатах.

Лев Биковський у часі перебування на посаді секретаря Денверської групи (США) Української Вільної Академії Наук

У 1949 році залишив Європу і перебрався до США звенигородець Лев Биковський. Власне, і тут він не полишає ідеї Союзу вільних держав – є одним з очільників Чорноморської комісії у Нью-Йорку, одним із засновників Українського історичного товариства, як журналіст друкується в україномовній пресі США, Канади та Західної Європи. У творчому доробку вченого – понад 530 наукових праць з питань книго- та бібліотекознавства, велика кількість з яких нині є у бібліотеці Вернадського в Києві.

У жовтні 1995 року в урочищі Привороття села Вільховець на Звенигородщині, де народився визначний ідеолог Балто-Чорноморського Союзу, встановлено пам’ятний камінь на честь видатного вченого і патріота. У тому самому Вільховці, де пройшло дитинство В’ячеслава Чорновола, який наприкінці 80-х – початку 90-х років ХХ століття разом з Народним Рухом України знову активно підтримав ідею створення Балто-Чорноморського Союзу або ж як ще його називають, Міжмор’я або Intermarium – красивої ідеї захищеності України – вільної між вільними…

Ярослав ЗВЕНИГОРА

Поделиться в соц. сетях

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki

Tags: , , , ,



Напишіть відгук

Свіжий номер

Газета 'Козацький край' номер 7 від 22.08.2017

дружні сайти

ТМ “Еко-Ферма”

Музейно-етнографічний комплекс “Дикий Хутір”

Світовий Конґрес Українців

Млини України

Млини України

Туристична компанія “Від Краю – до Краю”

Від краю до краю

© 2011-‘2017’.Вільне Козацтво Холодного Яру