Стасу всього 24 роки, але лейтенанта-десантника вже знають всі на фронті - і свої, і вороги...
24-річний уродженець Черкащини Стас належить до покоління молодих офіцерів, яких називають «лейтенанти війни». Військової служби в мирний час він фактично і не бачив. Після випуску з Військової академії в Одесі відразу ж відправився до місця служби. А в серпні 2014 року у складі свого підрозділу — на передову…
— Вперше я стріляв з ПТРК під час навчання на полігоні. А вдруге — вже у бойових умовах і точно у ворожу БМП, — розповідає офіцер-десантник Стас, який нещодавно влучним пуском ракети з ПТРК знищив броньовану машину супротивника на північно-західній околиці окупованого російськими бойовиками українського Донецька.
— Брав участь у рейді на Антрацит, Георгіївку, виконували завдання в аеропорту міста Луганська, — цитує лейтенанта видання “Народна Армія”. — Географія району АТО чимала. А десант, як належить, завжди там, де складно.
Зі слів офіцера, доба, коли трапилася ця подія, була досить «гарячою»: російські окупанти гатили по позиціях сусідів. Застосовували стрілецьку зброю, великокаліберні кулемети та РПГ. А коли в зоні видимості з’явилася ворожа БМП та почала вести вогонь по наших укріпленнях, єдиним виходом із ситуації, що склалася, було застосування наявних протитанкових засобів для знищення небезпечної ворожої машини. Далі події розвивалися майже за казковим сценарієм «Поєдинок героя і дракона». Коли є шанс лише на один влучний постріл.
— Перша моя позиція була не досить вдалою для стрільби, — говорить офіцер ВДВ. — Тому довелося блискавично міняти місце розташування, шукаючи вигідний ракурс для пуску.
Відлік ішов на секунди, адже у бою виживає той, хто маневрує. Розраховувати на те, що небезпечна БМП бойовиків залишатиметься на місці, було б наївно. Тому у Стаса було лише декілька десятків секунд, аби перенести важкий тубус із ракетою та пусковий станок на іншу позицію, прицілитись і здійснити пуск.
І хоча шанс влучити із першого пострілу не був стовідсотковий, але рефлекси та інтуїція бойового офіцера не підвели.
— Лише побачивши, як за декілька секунд після запуску ракети з цілі вилетів сніп іскор, потім вона задиміла і зрештою вибухнула, я зрозумів, що влучив, — каже Стас. — Це ж бій, ти дієш на рефлексах, а у крові бурлить адреналін.
У десантно-штурмовому підрозділі ВДВ, де Стас є заступником командира роти, про мужні та результативні дії офіцера розповідають із гордістю.
— Наш Стас — відмінний десантник і командир, — говорить заступник командира батальйону із позивним «Патріот». — У тому, що він блискавично зорієнтувався в запалі бою та без додаткової підготовки вміло використав озброєння і знищив бойову одиницю противника, ніхто сумніву не має. До того ж ми знайшли можливість здійснити відеофіксацію бою і маємо докази знищення БМП противника. Момент детонації боєкомплекту видно досить чітко. Є дані й про втрати противника — екіпаж встиг вискочити, але двоє російських окупантів отримали опіки та одного контузило.
А ще українським десантникам вдалося перехопити радіорозмови супротивника після цього бою. Так от, якщо вилучити з них усю обсценну лексику, меседж буде досить стислим: «А дзузьки ми туди ще раз на бронетехніці сунемося!»
Після знищення ворожої БМП і без того високий бойовий дух та мотивація підпорядкованих Стасові бійців значно зросли. Ще б пак, не кожного дня командир «валить» великого звіра.
— В інших підрозділах батальйону хлопці перейнялися ідеєю і тепер засипають командування проханнями також видати їм ПТРК. І сподіваються вполювати трофей, не гірший за попередній, тобто мій. Бажання цілком слушне, адже ворог, попри його гучні декларації про відведення важкого озброєння та танків, їх відводити і не думав. Усе на місці й з настанням темряви починає гатити по нас, — говорить офіцер ВДВ Стас.
Слід додати, що сміливі та вправні дії офіцера в тому бою були належно оцінені командуванням з’єднання. До вищого штабу були направлені документи для відзначення офіцера-десантника державною нагородою. Та й грошову премію за знищення бронетехніки противника ніхто не скасовував. За знищену БМП противника офіцер отримає 42 тисячі гривень.
Нагадаємо: зовсім нещодавно, 9 березня у бою в районі Авдіївської промзони відзначився інший уродженець Черкащини. Боєць зі Шполянського району, який у свої 19 років заслужив позивний «Звір», знешкодив ворожого снайпера. У вбитого ворога було знайдено військовий квиток «ДНР», але паспорт громадянина Росії і карточка ведення вогню за стандартами РФ дають підстави вважати його професійним військовим з Російської Федерації. Росіянин вбивав українців із засідки, але у відкритому бою програв 19-річному добровольцю з Черкащини…
